розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі

за участю представників сторін:

від позивача –Єпішев О.В.

відповідача –не з’явився

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі звернулось до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з орендного підприємства "Шахта імені А.Ф. Засядька" заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 56/28 від 23 січня 2003 р. у розмірі 83 463,07 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2008 року (суддя –І.Приходько) позов задоволено частково. Стягнено з відповідача основний борг у розмірі 81 891,40 грн., три відсотки річних у розмірі 189,25 грн. та судові витрати. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 1 382,42 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 3 лютого 2009 року (головуючий –Т.Шевкова, судді –Г.Діброва, О.Стойка) рішення місцевого господарського суду скасовано частково. Стягнено з відповідача 54 358,98 грн. основного боргу, 189,25 грн. трьох відсотків річних, пеню у розмірі 1 382,42 грн. та судові витрати.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 27 532,42 грн. припинено.

У лютому 2009 року відповідач, в порядку статті 121 ГПК України, звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 18 вересня 2007 р. на один рік.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 2 березня 2009 року (суддя –І.Приходько) заяву відповідача задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2008 року на шість місяців.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права, а саме статті 121 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу суду і відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення із посиланням на важкий фінансовий стан, спричинений аваріями що сталися на орендному підприємстві 18 листопада, 1 та 2 грудня 2007 року, внаслідок чого було зменшено видобуток вугілля. Крім того, значну нестачу оборотних коштів відповідач пояснює підвищенням собівартості технологічного процесу, підвищенням мінімальної заробітної платні і зменшенням об`єму реалізації продукції, виробленої на підприємстві.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд доводи заявника визнав достатніми для відстрочення виконання рішення господарського суду від 30 жовтня 2008 року на шість місяців.

Однак, до такого висновку господарський суд першої інстанції дійшов внаслідок неправильного застосування норми закріпленої статтею 121 ГПК України.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Проте, при поданні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду, в порушення статтей 33, 34 ГПК України, відповідач не надав жодного доказу існування обставин що б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати покладений судом обов`язок сплатити стягнену суму грошових коштів. Натомість, наведені заявником доводи свідчать лише про наявність обставин, зумовлених неефективним господарюванням відповідача, що саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість чи утруднення при виконанні судового рішення.

Наявність обставин, що взяв до уваги місцевий господарський суд при постановлені оскаржуваного судового акту, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду про стягнення боргу до предмету доказування не входять.

Враховуючи викладене, постановлену у справі ухвалу господарського суду Донецької області від 2 березня 2009 року не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 2 березня 2009 року у справі № 10/182 скасувати.

У задоволенні заяви орендного підприємства "Шахта імені А.Ф. Засядька" про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2008 року у справі за № 10/182 відмовити.