ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 р.
№ 8/405-08
( Додатково див. рішення Господарського суду Київської області (rs2233738) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргу
Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківводоканал"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року
у справі господарського суду
Київської області
за позовом
Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківводоканал"
до про
Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 4 спонукання до укладення договору,
в судове засідання прибули:
від позивача:
Гаркуша С.П., Шутенко В.В.,
від відповідача:
Кузьменко Є.А., Кір"єва А.В.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2008 року Комунальне підприємство Київської обласної ради "Білоцерківводоканал" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 4 про спонукання до укладення договору про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення на умовах позивача.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.10.2008 року позов задоволено. Зобов"язано Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційну контору №4 укласти договір про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення з Комунальним підприємством Київської обласної ради "Білоцерківводоканал" на умовах позивача.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року рішення місцевого господарського суду від 14.10.2008 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Білоцерківводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року скасувати, рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 року з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом порушено норми матеріального права та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 181 Господарського кодексу України регулює порядок укладення господарських договорів.
Відповідно до приписів зазначеної статті, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Білоцерківводоканал" листом №1-03/407 від 03.06.2008р. надіслало Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №4 два примірника проекту договору про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення.
Листом №385 від 24.06.2008р. відповідач відмовив позивачу у підписанні вказаного договору, мотивуючи тим, що він не є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, а тому не є належною стороною у даному договорі, крім того зазначено, що в договорі невірно вказано найменування сторін, а також те, що холодна вода, яка поставляється водоканалом не є товаром.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 2.1. Статуту відповідача, метою створення підприємства є забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням, надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій для задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм стандартів, порядків і правил згідно із законодавством, мінімізація витрат на це з міського бюджету.
З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач є належною стороною у договорі, який запропонований позивачем, оскільки в даному випадку, відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем, а тому в силу ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов"язаний укласти з ним такий договір.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.
Місцевим господарським судом встановлено, що договір про постачання холодної води та надання послуг водовідведення і розподілу спожитих об"ємів в будинках ЖЕКу, який запропонований позивачем, містить всі істотні умови для даного типу договору та не суперечить вимогам чинного законодавства. За таких обставин, суд першої інстанції мотивовано визнав проект договору, що надісланий позивачу, пропозицією в розумінні ст. 641 ЦК України укласти договір про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення (офертою).
Щодо обов"язку позивача надіслати відповідачу разом із проектом договору додатки до цього договору, то судова колегія зазначає, що такий обов"язок у позивача відсутній в силу ст. 49 Водного кодексу України, а також п. 3.8 та 5.4.5 договору, оскільки такі додатки зобов"язаний складати сам споживач.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем був дотриманий, передбачений ст. 181 ГК України порядок укладення господарського договору, а відповідач необгрунтовано відмовився від підписання даного договору, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та зобов"язання відповідача укласти договір про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення з Комунальним підприємством Київської обласної ради "Білоцерківводоканал" на умовах позивача.
Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов до протилежного висновку, судова колегія приходить до висновку про скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року, як такої, що прийнята без врахування всіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і залишення рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 року з даної справи без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року у справі № 8/405-08 скасувати.
Рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 року з даної справи залишити без змін.
Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази, згідно зі ст. 122 ГПК України.
Головуючий Н.О.Кочерова
Судді: О.М.Мамонтова
М.М.Черкащенко