розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009року у справі № 16/37 Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Лукор", Івано-Франківська область, до Комунального підприємства "Водотеплосервіс", Івано-Франківська область, про стягнення 631 963,09 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –Марчака М.П.

відповідача – не з'явився

У червні 2008року позивач –ЗАТ "Лукор" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –КП "Водотеплосервіс" про стягнення 631 963,09 грн.

Вказував, що 01.01.2007 між ним та відповідачем укладено договір на приймання та очищення стічних вод №5 відповідно до умов якого, КП "Водотеплосервіс" (замовник) доручає, а ЗАТ "Лукор" (виконавець) бере на себе зобов'язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води на умовах, що наведені в даному договорі.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 3 882 974, 60 грн. основного боргу, 61 895,21грн. інфляційних витрат, 21 399, 01грн. 3 % річних, 171 834, 07 грн. пені, а всього: 4 138 102, 89 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2008року (суддя: Калашник В.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ст.ст. 632, 837, 843 ЦК України та односторонню зміну позивачем умов договору, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Мельник Г.І. –головуючий, Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) рішення скасоване, позов задоволено.

Постановлено стягнути з КП "Водотеплосервіс" на користь ЗАТ "Лукор" 3 882 974, 60 грн. основного боргу, 61 895, 21грн. інфляційних витрат, 21 399,01грн. 3 % річних та 17 183, 40 грн. пені.

Постанова мотивована посиланнями на ст. 903, 611, 625, 632 ЦК України та обґрунтовану зміну позивачем ціни договору у визначеному договором порядку.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 202, 632, 626 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.01.2007 між КП "Водотеплосервіс" (замовник) та ЗАТ "Лукор" (виконавець) укладено договір на приймання та очищення стічних вод №5 відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води на умовах, що наведені в даному договорі.

Відповідно до п.3.3. договору замовник зобов'язується проводити розрахунки за надання послуг з очищення стічних вод по ціні 185 грн. за 1000 м. куб. без урахування ПДВ. Зміна ціни допускається в зв'язку з інфляцією, зміною ціни на сировину, енергоресурси та ін. У випадку зміни ціни нова ціна є обов'язковою для сторін за цим договором. Про зміну ціни виконавець надсилає замовнику письмове повідомлення.

13.02.2007 позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення №26/1-23 про зміну ціни договору з 01.03.2007 у зв'язку з набранням чинності нової редакції п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування вказаним податком операцій з надання послуг та продажу товарів виходячи із звичайної ціни, яка в даному випадку складає 460 грн. за 1000 м. куб.

26.12.2007 позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення № 14/3-333 про зміну ціни договору з 1.01.2008 у розмірі 640 грн. у зв'язку зі зміною цін на енергоресурси, сировину, матеріали та послуги сторонніх організацій.

3.06.2008 позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення №14/3-129 про зміну ціни договору з 1.06.2008 у розмірі 800 грн. у зв'язку з затвердженням нових цін на послуги з очищення стічних вод, які надає ЗАТ "Лукор".

У відповідь на зазначені повідомлення відповідач надсилав позивачу листи №17 від 05.01.2007 та № 654 від 17.06.2008 про відсутність визначених договором підстав для підвищення ціни договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за послуг з прийняття та очищення стічних вод протягом травня –вересня 2008 року, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд посилався на ст.ст. 632, 837, 843 ЦК України та виходив з того, що укладений сторонами договір є договором підряду і ціна договору не підлягала зміні, оскільки в договорі не визначено спосіб її зміни, що є істотною умовою договорів даного виду.

Розглядаючи справу в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення та задоволення позову на підставі неправильного тлумачення місцевим господарським судом умов договору та вимог чинного законодавства.

Дані висновки суду відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх встановлено, що на виконання умов договору позивач в травні 2008 року надав відповідачу послуги по прийманню та очищенню господарсько-побутових стічних вод з розрахунку 640 грн. за 1000 куб. м. без врахування ПДВ, а протягом червень-вересень 2008 року з розрахунку 800 грн. за 1000 куб. м. без врахування ПДВ., на загальну суму 3882974,60 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи актами на надання послуг від 31.05.2008, 30.06.2008, 31.07.2008, 31.08.2008 та 30.09.2008, які підписані уповноваженими представникам сторін та скріплені печатками.

Натомість, відповідач оплачувати надані послуги відмовився та заперечуючи проти позову, посилався на незаконність нарахування суми заборгованості за новими цінами, які підвищені позивачем в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що зміна ціни допускається в зв'язку з інфляцією, зміною ціни на сировину, енергоресурси та ін. У випадку зміни ціни нова ціна є обов'язковою для сторін за цим договором. Про зміну ціну виконавець надсилає замовнику письмове повідомлення.

Господарськими судами встановлено, що позивач відповідно до умов договору письмовими повідомленнями №26/1-23 від 13.02.2007, № 14/3-333 від 26.12.2007 та №14/3-129 від 3.06.2008 повідомив відповідача про зміну ціни договору.

При цьому, позивач посилався на набранням чинності нової редакції п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", зміну цін на енергоресурси, сировину, матеріали та послуги сторонніх організацій та затвердження нових цін на послуги з очищення стічних вод, які надає ЗАТ "Лукор".

Додатково підстави встановлення нових цін для відповідача обґрунтовані позивачем в листах №14/3-13 від 28.12.2008 та №14/352 від 11.07.2008.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про законність дій позивача щодо підвищення ціни на послуги з очищення стічних вод відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору.

Тому, нарахована позивачем сума заборгованості за надані послуги протягом травня –вересня 2008 року підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши обґрунтованість наданого позивачем розрахунку дійшов правильного висновку про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у заявленому позивачем розмірі.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання п. 3.4 цього договору (оплата вартості послуг) замовник сплачує виконавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,25%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 15.06.2008 по 24.10.2008 у розмірі 171834,07 грн.

Апеляційний господарський суд на підставі ст. 233 ЦК України та враховуючи важке матеріальне становище відповідача, зокрема ту обставину, що в структурі споживання послуг відповідача 97,3% становить населення м. Калуш, яке має значний обсяг заборгованості перед відповідачем, і останній згідно вимог Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" (486/96-ВР) не має права стягувати з населення пеню за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, дійшов висновку про зменшити розміру нарахованої позивачем пені на 90% та стягнув з відповідача лише 17183,40 грн.

Вказані висновки суду відповідають обставинам справи і їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

За таких обставин, посилання касаційної скарги на незаконність підвищення ціни договору не спростовує висновків апеляційного суду та є наслідком неправильного тлумачення умов договору та вимог чинного законодавства.

Інші доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,