Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 16.02.2009 року

у справі № 6/75/09

господарського суду Миколаївської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс"

до відповідачів: 1) Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

2) Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності та зобов"язання

здійснити державну реєстрацію права

власності

за участю представників:

скаржника – Островерхого С.А., Редченко О.В.

позивача – Дікусара І.Л.

відповідачів – 1) не з"явились

2) не з"явились

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніс" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання за ним права власності на нежитлові об’єкти зернового терміналу, розташованого по вул. Громадянській, 117 в м. Миколаєві, а саме:

- насосну станцію для перекачки олії літ. 2А-2-85% готовності;

- адміністративно-побутовий корпус літ.2Б-2-84% готовності;

- майстерню літ. 2В-1-84% готовності;

- трансформаторну підстанцію літ. 2Г-1;

- резервуари для зберігання олії №№ 3-6;

- резервуари для зберігання меляси №№ 7-10;

- тунель №№ 11,12;

- огорожу та споруди №№ 1,13,14,І.

В цьому позові позивач просив суд зобов’язати КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніс" право власності на вказані вище нежитлові об’єкти зернового терміналу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2009 року у даній справі (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніс" право власності на нежитлові об’єкти зернового терміналу, розташованого по вул. Громадянській, 117 в м. Миколаєві, а саме:

- насосну станцію для перекачки олії літ. 2А-2-85% готовності;

- адміністративно-побутовий корпус літ.2Б-2-84% готовності;

- майстерню літ. 2В-1-84% готовності;

- трансформаторну підстанцію літ. 2Г-1;

- резервуари для зберігання олії №№ 3-6;

- резервуари для зберігання меляси №№ 7-10;

- тунель №№ 11,12;

- огорожу та споруди №№ 1,13,14,І.

Цим же рішенням місцевого господарського суду зобов’язано Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніс" право власності на вказані нежитлові об’єкти.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 16.02.2009 року у даній справі, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано тим, що господарським судом Миколаївської області порушено приписи Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , оскільки прийнято рішення, що стосується прав і обов’язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", якого не було залучено до участі у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Також касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарським судом Миколаївської області встановлено, що відповідно до укладеного між Миколаївською міськрадою та ТОВ "Інтелтрейд" договору оренди землі від 19.11.2008 року, останньому надано в оренду строком на 15 років земельну ділянку по вул. Даля, 72 у м. Миколаєві для обслуговування та реконструкції нежитлових приміщень під розміщення зернового терміналу.

На підставі вказаного договору та дозволу на початок будівельних робіт, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 17.11.2008 року № 492, ТОВ "Інтелтрейд" здійснено будівництво нерухомого майна по вул. Даля, 72 у м. Миколаєві.

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.11.2008 року 321045289 за ТОВ "Інтелтрейд" зареєстровано право власності на незавершений будівництвом нежитловий об’єкт –зерновий термінал, що розташований по вул. Даля, 72 у м. Миколаєві.

Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 26.12.2008 року № 2572 незавершеному будівництвом нежитловому об’єкту - зерновому терміналу надано нову адресу: вул. Громадянська, 117.

Як вбачається з протоколу зборів учасників ТОВ "Юніс" від 15.01.2009 року ТОВ "Інтелтрейд" введено до складу учасників ТОВ "Юніс" та збільшено статутний капітал останнього за рахунок майнового внеску учасника у вигляді незавершеного будівництвом нежитлового об’єкту - зернового терміналу, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, який складається з будівель та споруд згідно додатку № 1 до даного протоколу, а саме:

- насосної станції для перекачки олії літ. 2А-2-85% готовності;

- адміністративно-побутового корпусу літ.2Б-2-84% готовності;

- майстерні літ. 2В-1-84% готовності;

- трансформаторної підстанції літ. 2Г-1;

- резервуарів для зберігання олії №№ 3-6;

- резервуарів для зберігання меляси №№ 7-10;

- тунелі №№ 11,12;

- огорожі та споруди №№ 1,13,14,І.

Вказане нерухоме майно, вартістю 29000000 грн., передано відповідно до акту прийому-передачі від 15.01.2009 року.

В подальшому, позивач, вважаючи себе власником вказаного майна, переданого йому учасником як вклад до статутного капіталу, звернувся до КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" з метою оформлення права власності.

Проте, як вбачається з листа КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 26.01.2009 року № 521, останнім відмовлено ТОВ "Юніс" в задоволенні його заяви на підставі п.п. "а" п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) , за яким оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна здійснюється органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію.

За вказаних обставин ТОВ "Юніс" звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що до його статутного капіталу передані саме незакінчені будівництвом об’єкти нерухомого майна.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.02.2009 року, яким задоволено позов ТОВ "Юніс" про визнання за ним права власності на вищезазначені об"єкти нерухомого майна, мотивовано тим, що відмова КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" в підготовці документів для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ "Юніс" є безпідставною, оскільки останнє набуло право власності на передане йому нерухоме майно, як вклад до статутного капіталу, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "Юніс" від 15.01.2009 року та актом прийому-передачі від 15.01.2009 року.

Разом з тим, з матеріалів, поданих Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" суду касаційної інстанції, вбачається, що:

31.08.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелтрейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інт-Агро" укладено генеральний договір про здійснення кредитування № 640/3-157.

31.08.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ "Інтелтрейд" в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено іпотечний договір № 230.

Відповідно до умов іпотечного договору Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в іпотеку передано нерухоме майно- нежитловий об'єкт, який розташований за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Даля, 72 та належить ТОВ "Інтелтрейд" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. 14.07.2007 року за реєстровим № 1157, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за №2217030, що підтверджується витягом №4291100 від 14.07.2007 року.

Згідно витягів про реєстрацію до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 31.08.2007 року внесено реєстраційні записи № 5585658 та № 5585238, відповідно, про обтяження нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Даля буд. 72, на підставі іпотечного договору № 230 від 31.08.2007 року.

Частиною п’ятою статті 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Умовами підпункту 2.1.4 пункту 2.1. статті 2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки.

Вказані обставини не були предметом дослідження суду.

Відповідно до статті 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Разом з тим, місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, яким визнано право власності на спірні нежитлові об’єкти - зернового терміналу за позивачем, не залучив до участі у даній справі Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" і не з"ясував, чи порушуються права скаржника на спірне майно.

Відповідно пункту 3 частини 2 статті 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, суд при розгляді справи вирішив питання про права та обов’язки Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", якого не було залучено до участі у справі.

З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 111-7 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні господарського суду, а доводи касатора щодо порушення його права стосуються саме встановлення обставин справи, постановлене судове рішення не можна визнати обґрунтованим.

Зважаючи на те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов"язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте у справі рішення не відповідає нормам чинного законодавства і тому підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, правову природну спірних правовідносин, коло прав і обов"язків сторін у справі і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.02.2009 року у справі № 6/75/09 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.