за позовом Дулиш Зої Михайлівни, Касьянчук Світлани Борисівни, Лохічевої Світлани Вікторівни, Дейни Велентини Андріївни, Бойко Василя Феодосійовича, Солов"янова Олександра Федоровича, Висоцької Галини Антонівни, Шевчук Валентини Костянтинівни, Михайлюк Марії Климівни

до Комерційно-виробничого підприємства

торгового дому "Волинь-Лтд"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Виконавчого комітету Луцької міської ради

про визнання частково недійсним статуту

за участю представників:

позивача – не з"явились

відповідача – не з"явились

третьої особи - не з"явились

У грудні 2008 року Дулиш Зоя Михайлівна, Касьянчук Світлана Борисівна, Лохічева Світлана Вікторівна, Дейна Велентина Андріївна, Бойко Василь Феодосійович, Солов"янов Олександр Федорович, Висоцька Галина Антонівна, Шевчук Валентина Костянтинівна, Михайлюк Марія Климівна звернулись до господарського суду Волинської області з позовом до Комерційно-виробничого підприємства торгового дому "Волинь-Лтд" про визнання недійсним п. 3.4. статуту останнього в частині визначення розміру внеску до статутного фонду учасника товариства Паламарчука Валерія Олексійовича в розмірі 956,41 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2008 року (суддя Гончар М.М.) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України відмовлено в прийнятті позовної заяви.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року (судді: Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду першої інстанції від 30.12.2008 року скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Волинської області для розгляду позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Комерційно-виробниче підприємство торговий дім "Волинь-Лтд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, господарським судом Волинської області на підставі п.1 частини 1 статті 62 ГПК України відмовлено у прийнятті позовної заяви Дулиш Зої Михайлівни, Касьянчук Світлани Борисівни, Лохічевої Світлани Вікторівни, Дейни Велентини Андріївни, Бойко Василя Феодосійовича, Солов"янова Олександра Федоровича, Висоцької Галини Антонівни, Шевчук Валентини Костянтинівни, Михайлюк Марії Климівни до Комерційно-виробничого підприємства торгового дому "Волинь-Лтд" про визнання недійсним п. 3.4. статуту останнього в частині визначення розміру внеску до статутного фонду учасника товариства Паламарчука Валерія Олексійовича в розмірі 956,41 грн. на тій підставі, що Комерційно-виробниче підприємство торговий дім "Волинь-Лтд" не є господарським товариством, а тому спір не є корпоративним та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Проте, зазначена ухвала місцевого господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Так, в ухвалі про відмову у прийнятті позовної заяви місцевий господарський суд не обґрунтував свій висновок про те, що Комерційно-виробниче підприємство торговий дім "Волинь-Лтд" не є господарським товариством.

Крім того, відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд не звернув уваги на наявність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих статус відповідача, як юридичної особи.

Разом з тим, апеляційна інстанція, перевіряючи обгрунтованість доводів заявника щодо належного його звернення до господарського суду з даним з позовом, дійшла вірного висновку про дотримання позивачами правил підсудності.

Так, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що Комерційно–виробниче підприємство торговий дім "Волинь-Лтд" створено у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом викупу частки державного майна орендованого підприємства –торговий дім "Волинь", об’єднання майнових вкладів його учасників з метою отримання прибутків, про що свідчать установчий договір від 23.09.1994 року та довідка Головного управління статистики у Волинській області від 30.05.2008 року.

Крім того, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційна інстанція послалась на п. 1.2. статуту відповідача, згідно якого Дулиш З. М., Касьянчук С. Б., Лохічева С. В., Дейна В. А., Бойко В. Ф., Солов’янов О. Ф., Висоцька Г.А., Шевчук В. К., Михайлюк М. К. є учасниками КВП торговий дім "Волинь-Лтд", внески яких не враховані в процесі визначення розмірів внесків до статутного фонду товариства, що є предметом спору у даній справі.

Відповідно до норм статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 83 ЦК України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

В силу частини 5 статті 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року грунтується на вимогах закону, а тому її слід залишити без змін.

Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, про неналежне повідомлення скаржника про дату, час та місце судового засідання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які свідчать про обізнаність відповідача щодо слухання справи після відкладення її розгляду.