В листопаді 2008 р. Підприємство звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства про стягнення з останнього 183648 грн. заборгованості та 56336, 11 грн. пені.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2008 р. (суддя Чернота Л.Ф.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. (судді: Діброва Г.І., СтойкаО.В., Шевкова Т.А.) позов задоволено частково, стягнено з відповідача 183648 грн. заборгованості та 17553, 33 грн. пені.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (ухвала про призначення справи до розгляду надіслана 19.05.2009 р. згідно штампу на звороті ухвали ВГСУ від 15.05.2009 р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 10.05.06 р. між Підприємством та Товариством укладено договір підряду № ПР-02407 (надалі –Договір).

У відповідності до п.1.1 Договору, замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати роботи з реконструкції критої естакади № 32 у корпусі № 4 цеху № 143 Товариства згідно проекту № 9/64-05, який було виконано Донецьким ПромбудНІІпроектом.

Згідно п. 1.3 Договору, обсяг робіт визначається кошторисом № 2-1-1, затвердженим Замовником (Додаток№1), що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість всіх робіт, які доручаються Підряднику за цим договором, визначається в розмірі 249810 грн. з ПДВ згідно розрахунку договірної ціни (додаток №2), що є невід’ємною частиною договору. Вартість матеріалів Замовника складає 124159 грн. з ПДВ. Вартість матеріалів підрядника складає 16488 грн. з ПДВ. Договірна ціна узгоджується як тверда.

Судами встановлено, що 03.08.2006 р., 18.09.2006 р., 13.11.06 р., 26.02.07 р. між сторонами укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору відповідно, згідно яких визначено додаткові обсяги робіт, строки виконання робіт, вартість всіх робіт за Договором .

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 750610, 31 грн., зазначене підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, що підписані обома сторонами та скріплені печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Як досліджено судами, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № 071401 від 14.07.2006 р., № 083104 від 31.08.2006 р., № 083103 від 31.08.2006 р., № 111401 від 14.11.2006 р., № 112408 від 24.11.2006 р., № 112407 від 24.11.2006 р., № 053011 від 30.05.2007 р., № 122801 від 28.12.2006 р., які відповідачем були сплачені частково, у зв'язку з чим за Товариством утворилась заборгованість в розмірі 183648 грн.

Встановивши обставини справи, зокрема те, що Товариство не сплатило грошові кошти за виконані підрядні роботи, надавши належну юридичну оцінку відносинам сторін, врахувавши положення ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, суди дійшли мотивованих висновків про наявність у Підприємства зобов'язання сплатити грошові кошти за виконані роботи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів, про задоволення позову в частині стягнення заборгованості.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Замовник оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Позивачем нарахував пеню в розмірі 56336, 11 грн. за період квітень 2007р. –жовтень 2008р.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 258 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на зазначене, колегія судів дійшла висновку, що судами попередніх інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 10.11.2007 р. по 10.05.2008р. в розмірі 17252, 05 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" у справі 11/173 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. у справі 11/173 залишити без змін.