розглянувши в порядку письмового провадження скаргу ТОВ "ЛIС і К" про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року у справі за позовом ТОВ "ЛIС і К" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, Відділення державного казначейства у м.Алчевську Луганської області про стягнення з бюджету зайво сплачених коштів у сумі 139 920,13 грн.,

в с т а н о в и л а :

У березні 2005 року ТОВ "ЛIС і К" звернулось до суду з позовом про стягнення з бюджету зайво сплаченої ним вартості торгових патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу за I - IV квартали 2004 року та січень - лютий 2005 року в сумі 139 920,13 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що здійснений податковим органом розрахунок вартості торгових патентів за ставками, встановленими законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки, є неправомірним.

Заявою від 30 травня 2005 року позивач вказав на виявлені помилки у розрахунках надміру сплаченої вартості торгових патентів, наведених у позовній заяві, та зменшив суму позовних вимог до 139 240,46 грн.

Алчевська об'єднана державна податкова інспекція проти позову заперечувала, посилаючись на те, що нові ставки вартості торгових патентів застосовані у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року, позов задоволено частково: повернено позивачу надміру сплачену суму вартості торгових патентів у розмірі 137 864,45 грн. Рішення мотивовано тим, що внесення бюджетним актом змін до спеціального закону з патентування на період бюджетного року не узгоджується з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2542-14) . У задоволенні позову в сумі 1 376,01 грн. відмовлено у зв'язку з неправильним обчисленням позивачем суми, яка підлягає поверненню.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року зазначені судові рішення у частині задоволення позовних вимог скасовані, у позові відмовлено.

Постанова суду касаційної інстанції грунтується на тому, що позивач не здійснював попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії, а в такому разі у нього не виникло право на звільнення від додаткового внесення вартості торгових патентів у розмірах, визначених законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

У скарзі ТОВ "ЛIС і К" до Верховного Суду України поставлено питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року. В обгрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм матеріального права, неоднакове застосування судами касаційної інстанції ст.7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , п.5 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та додані судові рішення касаційних судів, у яких по-іншому застосовані вказані норми права.

Скарга підлягає задоволенню, а всі ухвалені у справі судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила у 2003 році 1400 грн. (ч. 3 ст.5 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) ).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) (ст.57) було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800" (2800 грн. на рік, 700 грн. на квартал). Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200".

Цей Закон згідно зі ст.110 набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Касаційний суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій, обгрунтовано виходив із того, що бюджетними законами могли встановлюватися ставки вартості патенту.

Наведені норми цих законів не визнані неконституційними.

Відповідно до ст.75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій помилково обгрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2542-14) .

Згадані суди порушили правила застосування норм матеріального права. Перевагу надано Закону "Про систему оподаткування" (1251-12) та Бюджетному кодексу (2542-14) , які в спірних правовідносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та закони про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

Відповідно до абзацу 3 ч.5 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Оскільки судами встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, то висновок Вищого адміністративного суду про обов'язковість щоквартальної сплати за ставками, встановленими бюджетними законами, відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, не можна погодитися з обгрунтованістю висновку цього суду про відсутність у позивача права на стягнення з бюджету зайво сплаченого податку. Судами встановлено, що позивачем до 15 грудня 2003 року була проведена оплата торгових патентів за перший квартал 2004 року, із розрахунку 350 грн. (1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у 2003 році) за один торговий патент у квартал, однак на вимогу податкової в січні 2004 року він додатково сплатив за перший квартал 36 093,26 грн., виходячи зі ставки, встановленої на 2004 рік.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з п.19 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу було припинено, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаним платежем було безпідставним.

Наведені обставини свідчать про незаконність прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати

п о с т а н о в и л а :

Скаргу ТОВ "Ліс і К" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs417826) від 29 червня 2006 року, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року, та рішення Господарського суду Луганської області від 16 червня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .