розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 в справі № 9/287-08 за позовом закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Стефлюк Ю.В.,

від відповідача: Нижника О.М., Панченко Г.Г., -

Позивач –закрите акціонерне товариство "Дніпропетровський м'ясокомбінат" у серпні 2008 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення 437619,2грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2008, дата підписання –01.10.2008 (суддя ПодобедІ.М.), задоволено частково позов закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", стягнуто 437619,2грн. грошових коштів, що набуті без достатньої правової підстави, з підстав правомірності та обгрунтованості позову; в решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від цієї частини позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 (судді: КузнецоваІ.Л. –головуючий, ЧимбарЛ.О., СизькоІ.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2008 змінено, виключено з абзацу першого резолютивної частини рішення слово "частково", абзац третій в повному обсязі; в решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2008 залишено без змін з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення судів обох інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність її доводів.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальник) із закритим акціонерним товариством "Дніпропетровський м’ясокомбінат" (споживач) 07.08.2006 укладено договір №160/17 про постачання електричної енергії, згідно пункту 1 якого постачальник зобов’язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 3500кВт, а споживач - сплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно пункту 7.1 договору облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами має здійснюватися відповідно до вимог Правил користування електричною енергією та Правил влаштування електроустаткування.

В додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" обумовлено, що обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електроенергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією.

Згідно пункту 4.1 додатку до договору №160/17 споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу використання електричної енергії заявленої на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка, в свою чергу, здійснюється не пізніше трьох операційних банківських днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості заявленого обсягу використання електричної енергії з січня 2007 року по червень 2008 року.

Закрите акціонерне товариство "Дніпропетровський м’ясокомбінат" має на своєму балансі підстанцію №4 через яку енергопостачальна компанія передає електроенергію іншим субспоживачам - мешканцям житлових будинків №№20, 20а, 20б, 20в, 22, 24, 26, 26а, 28, 28а по вул.Молодогвардійській та жилих будинків №№3 та 5 по вул.Булата в м.Дніпропетровську.

В рахунках відповідача, виставлених позивачу для оплати поставленої електроенергії окремою графою зазначені відомості про спожиту активну електроенергію субспоживачами, яка виділена в тарифну групу 91 - населення на загальну суму 437619,2грн., з урахуванням коригувань договірних величин споживання електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем подані звіти про споживання електроенергії за січень 2007 - червень 2008 років, в яких відображена кількість спожитої ним електроенергії, а також окремо відображена кількість спожитої електроенергії субспоживачами. При цьому, кількість спожитої електроенергії субспоживачами, яка відображена у вказаних звітах співпадає з кількістю спожитої електроенергії.

Відповідно до поданих звітів позивач фактично використовував на власні потреби електричну енергію в меншому обсязі, ніж сплачував у відповідності до попередньої оплати та пред'явлених енергопостачальною компанією рахунків, а різницю в оплаті остання зараховувала за спожиту електроенергію субспоживачами.

Згідно уточненого розрахунку та платіжних доручень позивача на перерахування грошових коштів, а також рахунків енергопостачальної компанії на оплату, відповідно до умов вказаного договору позивач щомісячно здійснював попередню оплату вартості заявленого обсягу використання електричної енергії на відповідний розрахунковий період. За період з січня 2007 по червень 2008 роки позивач сплатив грошові кошти у сумі 1720921грн.

Відповідно до пункту 3 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (1357-99-п) , споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.

Тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що оплачувати спожиту електроенергію субспоживачі - фізичні особи повинні у відповідності до укладених договорів між ними та енергопостачальною компанією.

Також суди обох інстанцій правильно застосували пункти 7.1, 8.1.3 договору, які передбачають зобов'язання передавати постачальнику дані про обсяги споживання електроенергії субспоживачами та звіти про використану субспоживачами електроенергію, але згідно пункту 2 додатку №3 до договору зазначено зобов'язання позивача здійснювати оплату саме фактично спожитої електричної енергії.

Такі ж зобов'язання позивача, як і споживача, здійснювати оплату за фактичне споживання електричної енергії, зазначені у пунктах 6.1, 6.6, 6. та 6.17 Правил користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 (z0417-96) від 31.07.1996.

Тому суди дійшли правильного висновку про те, що у відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" не було підстав стягувати з закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" кошти за спожиту субспоживачами електроенергію.

З позивача стягнуто на користь відповідача вартість активної електроенергії, що спожита субспоживачами, на загальну суму 437619,2грн. за період з січня 2007 року по червень 2008 року включно.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості позову.

Також суд апеляційної інстанції правильно змінив рішення в частині припинення провадження в справі, оскільки у господарського суду не було підстав для припинення провадження в справі, а розгляд справи по суті мав здійснюватися в межах ціни позову, визначеної з урахуванням поданої заяви.

Інші доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення.