Нікопольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про розірвання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" на аукціоні, розташованого в м. Нікополь, укладеного 12.06.2003 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; розірвання додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року об’єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" на аукціоні, розташованого в м. Нікополь, укладеної 03.08.2006 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; повернення обєкта приватизації в державну власність за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення відповідачем умов договору приватизації об’єкта незавершеного будівництва та вимог чинного законодавства у сфері приватизації є підставою для розірвання договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року та додаткової угоди № 1 до нього від 03.08.2006 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2008 року (суддя: Місюра Л.С.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року (судді: Яценко О.М. –головуючий, Зубкова Т.П., Хуторной В.М.) по справі № 6/354д/08 господарського суду Запорізької області в позові відмовлено.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди зазначили про відсутність підстав для розірвання договору, про готовність об’єкта на 100%, про звернення відповідача до виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо створення комісії, а відтак дійшли висновку, щодо відмови в задоволенні позову.

Не погоджуючиcь з постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року по справі № 6/354д/08 господарського суду Запорізької області, в якій просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає про те, що судом порушено норми статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 32, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Виконавчий комітет Нікопольської міської ради надав письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких просить скасувати постанову у справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи та Генеральної Прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" був укладений договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу "річпорт Нікополь" на аукціоні, за умовами, якого позивач передав відповідачу об’єкт незавершеного будівництва Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь), що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський південно-трубний завод", будівельною готовністю 5,4% (земельна ділянка під забудову об’єкта окремо не відводилась), що підтверджується актом від 14.07.2003 року приймання-передачі незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу "річпорт Нікополь", що знаходиться за адресою: м. Нікополь.

Відповідач сплатив вартість об’єкта незавершеного будівництва, що підтверджується платіжними дорученнями № 1869 від 10.07.2003 року та № 2076 від 24.07.2003 року.

Відповідно до пункту 1.3 договору право власності на об’єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Судом встановлено, що 03.08.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" була укладена додаткова угода "№ 1 до договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року, якою були внесення зміни до вказаного договору, зокрема, пункт 5.3 розділу 5 "Обов'язки Покупця" договору викладено в наступній редакції: "отримати дозвіл від інспекції ДАБК на будівництво об’єкта протягом 6 місяців з дня укладання додаткової угоди"; "завершити будівництво об’єкту та ввести об’єкт незавершеного будівництва в експлуатацію строком до 14.07.2007 року".

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 вказаного вище кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

На виконання вимоги Криворізької транспортної прокуратури від 22.02.2008 року № 30/2-396 та на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 01.04.2008 року № 37/05-Н представниками органу приватизації було проведено позапланову перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" на аукціоні, розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Крупської, 2 від 12.06.2003 року № 1677 та додаткової угоди від 0308.2006 року № 1143, за результатами якої складено акт від 01.04.2008 року.

Вказаним вище актом встановлено, що умови договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року № 1677 та додаткової угоди від 03.08.2006 року № 1143 об'єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" не виконано.

Дочірнє підприємство "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", в свою чергу надало зауваження до акта перевірки від 01.04.2008 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що готовність придбаного Дочірнім підприємством "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" об’єкта приватизації –незавершене будівництво "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" складає 100%, про що свідчить висновок Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 10.01.2008 року та акт позапланової перевірки позивача від 01.04.2008 року.

Суд відзначив, що проектна документація на будівництво причалу –об’єкта приватизації отримала позитивні висновки всіх контролюючих служб, відтак дійшов висновку, що неотримання дозволу інспекції ДАБК на будівництво об’єкта, не введення в експлуатацію вже добудованого об’єкта приватизації не є підставою для розірвання договору купівлі-продажу та повернення об’єкта приватизації до державної власності.

Дочірнє підприємство "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" вживало усіх заходів, для виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва "Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)" на аукціоні, розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Крупської, 2 від 12.06.2003 року № 1677 та додаткової угоди від 0308.2006 року № 1143, по введенню в експлуатацію.

Як встановлено судом, відповідач неодноразово звертався до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради з заявами про утворення державної приймальної комісії, для прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об’єкта - причалу для відвантаження металу, однак, Виконавчий комітет Нікопольської міської ради відмовляв у створенні комісії.

Стосовно відсутності у покупця правовстановлюючих документів на земельну ділянку, судом відзначено, що в договорі купівлі-продажу не встановлений термін оформлення таких документів покупцем. Здійснено лише посилання на те, що дане питання вирішується покупцем самостійно з власником землі без участі Регіонального відділення. Земельна ділянка під спірним майном знаходиться в стадії оформлення відповідачем.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.