розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 березня 2009 року у справі господарського суду Донецької області за позовом ВАТ "Горлівський завод "Реммаш"до ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш",

У вересні 2008 року ВАТ "Горлівський завод "Реммаш"звернулось до суду з позовом до ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш"про повернення майна.

У позовній заяві зазначив, що 1 грудня 2004 року уклав з відповідачем договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідач всупереч своїм зобов’язанням затримував сплату орендної плати більше ніж на 8 місяців і допустив борг з орендної плати в сумі 325954 гривні 42 коп.

У зв’язку з цим позивач належним чином попередив відповідача про припинення договору найму і необхідність повернути майно.

Однак, відповідач добровільно орендоване майно не повернув.

Просив визнати факт розірвання договору оренди і зобов’язати відповідача повернути ВАТ "Горлівський завод "Реммаш"майно –нежитлові приміщення дільниці гідравліки загальною площею 1800 кв. метрів та нежитлові приміщення інструментальної дільниці загальною площею 1886,65 кв. метрів, розташовані в м. Горлівці Донецької області, вул. Вавилова,2.

Рішенням господарського суду Донецької області від 6 грудня 2008 року позов задоволено частково.

ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш"зобов’язано повернути позивачу нежитлові приміщення дільниці гідравліки загальною площею 1800 кв. метрів та нежитлові приміщення інструментальної дільниці загальною площею 1886,65 кв. метрів.

У решті позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 2 березня 2009 року рішення господарського суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ВАТ "Рутченківський завод "Гармаш"просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильну оцінку доказів і неправильне застосування судами ст. ст. 601, 602, 782 ЦК України.

Стверджує, що відбувся залік зустрічних однорідних вимог, а тому відсутні підстави для припинення договору оренди.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як встановлено судами, 1 грудня 2004 року між сторонами укладено договір оренди № 01-12/2004, за яким орендодавець - позивач передав, а орендар –відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно –нежитлові приміщення дільниці гідравліки загальною площею 1800 кв. метрів та інструментальної дільниці загальною площею 1886,65 кв. метрів, розташовані по вул. Вавилова,2, у м. Горлівці Донецької області.

Факт передачі майна відповідачу підтверджено актом приймання –передачі від 1 грудня 2004 року.

Строк дії договору оренди сторони неодноразово продовжували додатковими угодами.

Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить за базовий місяць –листопад 2004 року –8410 гривень 92 коп. з наступним щомісячним коригуванням на індекс інфляції.

Додатковою угодою № 3 від 31 березня 2007 року сторони визначили розмір орендної плати за базовий місяць –січень 2007 року –у розмірі 12479 гривень 77 коп. з наступним щомісячним коригуванням на індекс інфляції.

За пунктом 3.3 договору орендна плата перераховується відповідачем позивачу у розмірі 100 відсотків щомісяця не пізніше 20 числа місяця. Відповідач перераховує 30 відсотків орендної плати до Державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Судом встановлено, що борг відповідача з орендної плати за період з січня 2005 рок по вересень 2008 року перевищив визначений законом тримісячний термін, після закінчення якого договір оренди може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку.

При цьому суди попередніх інстанцій дослідили, оцінили всі надані відповідачем докази і не прийняли як докази належного виконання зобов’язань зі сплати орендної плати платіжні доручення, надані відповідачем, в яких міститься посилання на інший договір оренди з іншими періодами платежу.

Також суди не погодились з припиненням зобов’язання відповідача зі сплати орендної плати на підставі одностороннього правочину –заяви ВАТ "Рутченківський завод "Гормаш"про зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Відхиляючи даний доказ, суди виходили з того, що відповідач без поважних причин двічі не подав на вимогу місцевого господарського суду докази, які б свідчили про існування такої зустрічної вимоги, щоб б відповідала ознакам ст. 601 ЦК України на момент вирішення спору.

Крім того, позивач не визнав підставність такої вимоги, а суд апеляційної інстанції встановив, що зарахування зустрічної однорідної вимоги суперечить пункту 3.3 договору оренди, за яким частина грошових коштів відповідачем повинна щомісячно перераховуватись до Державного бюджету, частина ж зустрічних вимог заявлена поза межами строку позовної давності.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог при вирішенні даного спору.

Також юридично правильним є висновок суду про відмову в позовній вимозі про встановлення юридичного факту розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Доводи касаційної скарги, які стосуються дослідження та переоцінки доказів, Вищий господарський суд України не розглядає як такі, що виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ГПК України (1798-12) .

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, прийшов до юридично правильного висновку про підставність розірвання угоди позивачем в односторонньому порядку і обгрунтовано задовольнив позов в частині витребування у відповідача об’єкту оренди.

Також підставно суд відмовив у задоволенні вимоги про встановлення юридичного факту розірвання договору оренди.

З огляду на викладене, судові рішення законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 березня 2009 року –без зміни.