Державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" Міністерства вугільної промисловості України звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Орендного підприємства "Квант" про визнання недійсними договору купівлі-продажу державного майна від 12.12.1995 року № 1324.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.12.2008 року по справі №14/202пд (суддя Левшина Г. В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року по справі №14/202пд (головуючий суддя Волков Р. В., судді Калантай М. В., Старовойтова Г. Я.), позовні вимоги задоволено: визнано недійсним з моменту укладання договір №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" від 12.12.1995 року, укладений між Донецьким Регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації, зобов’язано Орендне підприємство "Квант" повернути до державної власності державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року та рішення Господарського суду Донецької області від 12.12.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 58 Конституції України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Орендне підприємство "Квант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року та рішення Господарського суду Донецької області від 12.12.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 48, 60 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 215, 216, 217, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 1, 22, 35, 77, 80, 89 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

У відзиві та доповненні до відзиву на касаційну скаргу Орендного підприємства "Квант" Державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" Міністерства вугільної промисловості України проти вимог та доводів заявника заперечує та просить залишити оскаржені рішення без змін.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи №14/202пд, призначеної на 19.05.2009 року, розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.05.2009 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2009 року відкладено розгляд касаційних скарг Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Орендного підприємства "Квант" до 02.06.2009 року об 11 год. 45 хв.

Орендне підприємство "Квант" звернулося до Вищого господарського суду України з клопотанням про залучення до матеріалів справи доказів, відхилених судом апеляційної інстанції.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки в силу приписів ст. 111-7 ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Представники першого відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників першого відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та другого відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що рішенням Арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993 року по справі №66/5-23пд договір про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації між організацією орендарів цього заводу та Донецьким регіональним відділенням Фонду держмайна України на умовах проекту договору від 18.06.1993 року вважається укладеним.

28.04.1994 року між Фондом державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації був підписано договір оренди, відповідно до умов якого Фонд державного майна України передає, а організація орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації приймає в оренду майно Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації: основні фонди, балансова вартість яких складає 793223 тис. крб., залишкова вартість основних фондів (в тому числі вартість незакінчених капітальних вкладень 3960 тис. крб.) 444070 тис крб., запаси та затрати 188509 тис. крб., незакінчене виробництво 160040 тис. крб., оборотні засоби всього 35655 тис. крб., статутний фонд 441349 тис. крб., амортизаційний фонд 3 627 тис. крб.; будівлі та споруди: два поверхи з переходом та підвальне приміщення корпусу №3, будівля майстерень та гаражу (виробничий бокс №4), двоповерхова будівля між лабораторним корпусом експериментального виробництва №3 та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім. М. М. Федорова, другий поверх виробничого боксу №4, приміщення складу металів, будівлі та споруди на території шахти №20 шахтоуправління імені газети "Правда".

На підставі рішення Арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993 року по справі №66/5-23пд п. 1.1 договору від 28.04.1994 року викладено в наступній редакції: будівлі та споруди: виробничий бокс №4, другий поверх виробничого боксу №4, гараж, двоповерхова будівля під переходом між корпусом № 3 інституту "Інсистемшахт" та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім. М. М. Федорова, будівлі та споруди на території шахти № 20 шахтоуправління ім. газети "Правда".

Постановою Арбітражного суду Донецької області від 20.01.1994 року про перегляд рішення в порядку нагляду рішення від 01.11.1993 року по справі №66/5-23пд було змінено: п. 1.1 договору оренди від січня 1994 року в частині абзацу "Будівлі та споруди" викладено в наступній редакції: два поверхи з переходом та підвальне приміщення корпусу №3, будівля майстерень та гаража (виробничий бокс №4), двоповерхова будівля між лабораторним корпусом експериментального виробництва №3 та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім. М.М.Федорова, другий поверх виробничого боксу №4, будівлі та споруди на території шахти №20 шахтоуправління ім. газети "Правда".

Постановою Вищого арбітражного суду України №04-1/Ду 66/5-23пд скасовано рішення Арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993 року та постанову Арбітражного суду Донецької області від 20.01.1994 року по справі №66/5-23пд щодо віднесення до цілісного майнового комплексу частини приміщення корпусу №3, в цій частині справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 18.07.1995 року провадження по справі №66/5-23пд припинено у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Судами встановлено, що наказом № 6868 від 30.11.1995 року Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України затверджено акт оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб.

30.11.1995 року Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України №6869 виданий наказ про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" у встановленому законом порядку.

12.12.1995 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано договір №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант", згідно умов якого Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України передано у власність організації орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації державне майно Орендного підприємства "Квант", що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2.

Відповідно до п. 7.3 договору №1324 від 12.12.1995 року покупець виступає правонаступником відповідної частини прав та обов’язків Орендного підприємства "Квант" згідно балансу, а також відшкодовує борги, які можуть виникнути до переходу права власності на визначене у договорі майно.

23.02.1996 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано акт приймання-передачі державного майна Орендного підприємства "Квант", за яким Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було передане, а організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації прийнято державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, вартістю 16197090 тис. крб., у тому числі: основні засоби за залишковою вартістю 15930967 тис. крб., включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3, залишок засобів амортизаційного фонду орендодавця 266123 тис. крб.

За наказом Міністерства вугільної промисловості України від 28.10.1998 року №445 на базі колишнього інституту "Інсистемшахт" створено Державне підприємство "Науково-технічний центр енергозбереження".

При цьому, в п. 3.3 статуту Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" зазначено, що Державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження", є правонаступником Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт".

Судами встановлено, що при створенні Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт" останнім було отримано в повне господарське відання корпус №3: п’ятиповерхову будівлю за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, реєстраційне посвідчення КП БТІ м. Донецьк від 23.11.1993 року №4428.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року по справі №2-а-948/08, яку ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008р. залишено без змін, визнано протиправними накази Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995 року №6868 про затвердження акту оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" та №6869 про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант".

Судами встановлено, що факт неправомірної поведінки Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України під час підготовки до укладання договору купівлі-продажу від 12.12.1995 року №1324 з приводу винесення протиправних наказів № 6868, 6869 від 30.11.1995 року підтверджується чинною постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року по справі №2-а-948/08.

Донецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3 було протиправно включено до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант", яке підлягало приватизації шляхом викупу організацією орендарів, оскільки вказані приміщення є частиною будівлі №2 по пр. Гурова в м. Донецьку, яка на момент виникнення спірних правовідносин була зареєстрована за Інститутом шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт".

Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України, неправомірно включило до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант" майно, яке було на законних підставах закріплене за інститутом, а створена комісія для оцінки майна, що підлягало приватизації, порушила порядок оцінки такого майна та неправильно встановивши перелік майна, не правильно визначила і дійсну вартість майна, яке підлягало приватизації. Внаслідок чого протиправно винесла накази від 30.11.1995 року за №6868, №6869, якими затвердило акт оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб., а на підставі акту оцінки вартості майна і проведеної інвентаризації, вирішило укласти договір купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант".

Судами встановлено, що окружним адміністративним судом було встановлено невідповідність дій Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України вимогам Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (2269-12) (статті 28), Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) (статті 12), Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , постанови Верхової Ради України №149/94-ВС від 29.07.1994 року "Про вдосконалення механізмів приватизації в Україні та посилення контролю за її проведенням", постанови Верховної Ради України "Про перелік об’єктів, які не підлягають приватизації у зв’язку з їх загальнодержавним значенням" №88/95-ВР від 03.03.1995 (88/95-ВР) року.

Судами встановлено, що на підставі вказаних вище наказів (№6868 від 30.11.1995 року про затвердження акта оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб. та №6869 про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант") 12.12.1995 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано договір №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант".

Згідно умов договору Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України передано у власність організації орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2.

Відповідно до п. 1.2 договору право власності на відчужене майно, зазначене в акті оцінки вартості об’єкта приватизації по договору купівлі-продажу переходе до організації орендарів з моменту підписання акту приймання-передачі. Майно підприємства включає до себе активи та пасиви, приміщення, обладнання і інше майно згідно акту інвентаризації та акту оцінки цілісного майнового комплексу.

Згідно п. 1.4. договору, актом оцінки цілісного майнового комплексу затвердженого начальником Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995 року №6868 вартість відчуженого майна складає 21536203 тис. крб.

23.02.1996 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації був підписано акт приймання-передачі державного майна Орендного підприємства "Квант", за яким Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було передано, а організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації прийнято державне майно Орендного підприємства "Квант", що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, вартістю 16197090 тис. крб., в тому числі: основні засоби за залишковою вартістю 15930967 тис. крб., включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3, залишок засобів амортизаційного фонду орендодавця вартістю 266123 тис. крб.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Суди дійшли висновку про те, що спірний договір укладено між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації стосовно майна, яке на праві повного господарського відання належало Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт", правонаступником якого є позивач.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" (який діяв на момент створення позивача)майно, яке є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

Наказ № 6869 від 30.11.1995 року містив розпорядження Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України про укладання договору купівлі-продажу, враховуючи ціну відчужуваного майна, яка, як випливає із зазначеного вище рішення адміністративного суду, була визначена з порушенням порядку оцінки майна, що підлягає приватизації, а вартість майна була визначена на підставі акта оцінки майна, затвердженого наказом №6868 від 30.11.1995 року, який не відображав дійсної вартості майна Орендного підприємства "Квант", оскільки враховував склад і вартість майна, закріпленого за інститутом.

Відповідно до наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995 року №6869 приватизація цілісного майнового комплексу відбувалась відповідно до правил приватизації невеликих державних підприємств (малої приватизації), а механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця, одним актом купівлі-продажу, передбачений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 (2171-12) року.

На підставі викладеного вище, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що спірне майно було безпідставно включене до складу об'єкту приватизації організацією орендарів, а Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України протиправно затвердило наказом № 6868 від 30.11.1995 року акт оцінки вартості майна, який визначив вартість Орендного підприємства "Квант", врахувавши і вартість майна, закріпленого за Інститутом шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт".

У зв'язку з цим суди дійшли висновку, що спірний договір купівлі-продажу державного майна від 12.12.1995 року не відповідав вимогам ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 12 та ст. 25 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу).

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладання договору купівлі-продажу), недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу об’єкту приватизації), суд задовольнив позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" від 12.12.1995 року.

Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу УРСР угода, яка визнана судом недійсною, вважається недійсною з моменту її вчинення.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003 року, до спірних правовідносин щодо наслідків недійсного правочину підлягає застосуванню ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків (крім тих, що пов'язані з його недійсністю); у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Місцевий та апеляційний суди дійшли висновку, що оскільки договір купівлі-продажу № 1324 від 12.12.1995 року визнано недійсним, відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3 підлягає поверненню до державної власності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи відповідача-2 про порушення судом першої інстанції положень ст. 35 ГПК України, оскільки підставою позовних вимог в цій справі стали обставини, які встановлені рішенням суду в адміністративній справі, тобто інші, ніж розглядалися Арбітражним судом Донецької області.

З цих же підстав відхиляються доводи відповідача-2 про необхідність припинення провадження у справі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відхиляючи клопотання відповдіча-2 про приєднання доказів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд виходив з приписів ст. 101 ГПК України і дійшов висновку, що у відповідача-2 не було об'єктивних перешкод подати зазначені докази до прийняття рішення у справі судом першої інстанції. При цьому порушення процесуального законодавства судом апеляційної інстанції допущено не було.

Посилання Орендного підприємства "Квант" на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та позбавлено можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, колегія відхиляє з урахуванням наступного.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Вказані обставини були предметом дослідження апеляційного суду, який встановив, що з доданих до матеріалів справи документів, сторони по справі були повідомлені про дату та час розгляду справи своєчасно та належним чином. У зв’язку з неявкою відповідача-2 та ненаданням суду витребуваних документів розгляд справи було відкладено. Відповідач-2 в жодне судове засідання не з’явився, доказів наявності поважних причин свого нез’явлення суду не надав.