ТОВ "Ніка" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до СВК ім. Фрунзе про зобов’язання звільнити земельну ділянку площею 4,5456 га, кадастровий номер 2321255100:05:010:0012, яка розташована на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізького області та повернути її орендареві –ТОВ "Ніка".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.12.2008р. у справі № 7/428/08 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено, зобов’язано СВК ім. Фрунзе звільнити зайняту земельну ділянку площею 4,5456 га, кадастровий номер 2321255100:05:010:0012, яка розміщена на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізького області та повернути її орендареві –ТОВ "Ніка".

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.2009 року у справі № 7/428/08 (судді: Шевченко Т. М., Коробка Н.Д., Хуторной В.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.2008р. залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, СВК "Ім. Фрунзе" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.08р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.09р. у справі № 7/428/08, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.06.2007р. між ТОВ "Ніка"(орендар, позивач) та ОСОБА_2 (орендодавець, третя особа) був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_2 передав позивачу строком на 5 років у користування земельну ділянку площею 4,5456 га, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області.

Згідно кадастрового плану, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2321255100:05:010:0012

Державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ЗП № 177063, виданий 29.12.2005р.) підтверджується, що орендодавець ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,5456 га, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області.

За актом прийому-передачі від 16.06.2007р земельна ділянка була передана позивачу.

Відповідно до матеріалів справи, спірною земельною ділянкою, отриманою товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка"в оренду за договором оренди землі від 16.06.2007р., продовжує користуватися СВК ім. Фрунзе.

Позивач, вважаючи що відповідач займає спірну земельну ділянку без належних правових підстав, відмовляється її звільняти, чим порушує його законне право здійснювати користування земельною ділянкою загальною площею 4,5456 га, на праві оренди, звернувся до господарського суду з вказаним позовом.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України "Про оренду землі'' передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач у встановленому законом порядку набув право оренди земельної ділянки площею 4,5456 га, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області та якій згідно кадастрового плану присвоєно номер 2321255100:05:010:0012.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.08.2008р., складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області у присутності представників позивача та відповідача, в результаті перевірки встановлено використання спірної земельної ділянки сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Фрунзе

Суд апеляційної інстанції зауважив, що в обґрунтування свого твердження щодо правомірного користування землею відповідач посилався на договори оренди земельної частки (пай), зокрема, від 28.02.2005р. за № 1063, укладені із фізичною особою –ОСОБА_2, власником земельної частки (паю), згідно сертифікату серії ЗП № 0172118, площею 4,84 га, з терміном дії 7 років до 28 лютого 2012 р.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вказаний договір не можна приймати до уваги в якості законної підстави користування саме спірною земельною ділянкою з огляду на ст.ст. 125, 126 ЗК України та виходячи з такого, що з названого договору оренди земельної частки (паю) не вбачається, що відповідачу передана саме та земельна ділянка, право оренди якої набув позивач за договором оренди від 16.06.2007р., оскільки предметом цього договору є земельна частка (пай) розміром 4,84 умовних кадастрових гектарів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Ніка".

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду було залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу СВК "Ім. Фрунзе" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.08р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.09р. по справі № 7/428/08 залишити без змін.