27.06.2008р. КП Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Новомосковське водопровідно –каналізаційне управління" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з СКУ "Трубник" 112 789,56грн. боргу та 15 048,71грн. пені, посилаючись на порушення останніми своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, підтвердженням чого є, зокрема акти реалізації послуг водопостачання та водовідведення за спірний період, підписані відповідачем без будь - яких заперечень, двосторонній акт звірки взаєморозрахунків та інші документи.

У відзиві на позов відповідач частково погоджувався з його вимогами, а саме визнавав наявність заборгованості у розмірі 17 175,88грн. –вартість послуг з водопостачання та водовідведення, що отримували контора та майстерня СКУ "Трубник". У подальшому просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність договірних зобов'язань щодо оплати відповідних послуг.

21.10.2008р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Подобєд І.М.) у позові відмовлено, мотивуючи відсутністю договірних відносин між сторони, тому не має правових підстав для стягнення зазначеної суми боргу.

11.02.2009р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Тищик І.В. –головуючий, Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення місцевого суду змінено, присуджено до стягнення з СКУ "Трубник" на користь КП Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Новомосковське водопровідно –каналізаційне управління" 112 789,56грн. боргу та судові витрати. В іншій частині в позові відмовлено.

У касаційній скарзі СКУ "Трубник" посилались на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову від 11.02.2009р., а рішення місцевого суду залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судом апеляційної інстанції, протягом 2002 –2004рр. відповідач отримував послуги з водопостачання та водовідведення на підставі договору №442 від 02.12.2002р., укладеного з структурним підрозділом Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Облводоканал" КП "Новомосковське виробниче водопровідно –каналізаційне господарство".

Зі зміною сторони у договорі №442 (06.08.2004р. Дніпропетровською обласною радою ухвалено рішення про реорганізацію Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Облводоканал" шляхом приєднання до нього комунальних підприємств, у тому числі й КП "Новомосковське виробниче водопровідно –каналізаційне господарство") його дія припинилась, але відповідач продовжував користуватись послугами водопостачання та водовідведення, що останнім не заперечувалось. Від укладення з позивачем договору № 496/442 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.11.2005р. СКУ "Трубник" ухилявся, посилаючись на те, що рішенням Новомосковської міської ради №483 від 23.10.2002р. змінено статус гуртожитку по вул. Радянська,247, який знаходиться на балансі підприємства, тому зазначений об'єкт слід виключити з договору на водопостачання та укласти відповідні договори безпосередньо з мешканцями будинку.

Проаналізувавши положення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994р. №65 (z0165-94) , Цивільного кодексу України (435-15) , наявні у матеріалах справи докази, зокрема двосторонні акти реалізації послуг водопостачання та водовідведення із зазначенням у них обсягів спожитої води та прийнятої стічної води, вартості послуг, акт звірки взаєморозрахунків, апеляційний суд мотивовано дійшов висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за отримані послуги та стягнув її розмір. Також, обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що сума заборгованості підлягає стягненню з мешканців цього будинку (гуртожитку), оскільки останні, як установлено апеляційним судом та не спростовано відповідачем, не є власниками приміщень та не являються абонентами в розумінні вищезазначених Правил, вартість спожитої води та каналізації, як складової квартирної плати, перераховують на відповідний розрахунковий рахунок СКУ "Трубник". Не було надано відповідачем і доказів зміни власника гуртожитку чи передачі його на баланс іншого підприємства.

Виходячи з того, що при ухваленні постанови апеляційна інстанція здійснила всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надала належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосувала норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни або скасування.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками апеляційного суду, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Соціально –комунального управління "Трубник" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р. у справі господарського суду Дніпропетровської області №9/251-08 - без змін.