ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 р.
№ 45/401-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
М. Остапенка,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому учбовому закладі "Міжнародний Слов’янський університет. Харків"
на постанову
від 22.12.2008
Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 45/401-07
за позовом
Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому учбовому закладі "Міжнародний Слов’янський університет. Харків"
до
1) Харківської спеціалізованої приватної школи І-ІІІ ступенів "Салтівська" 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
третя особа
Харківська міська рада
про
спонукання до виконання договору
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з наступними позовними вимогами (уточнені):
- зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради внести зміни до договору № 845 від 08.01.1998 у частині продовження строку дії договору про передачу нежитлових приміщень та майна в безкоштовне користування із "Спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою 1-3 ст. з поглибленим вивченням іноземних мов при приватному вищому навчальному закладі "Міжнародний Слов'янський Університет. Харків", строком на 4 роки 318 днів, тобто до 18.04.2013;
- зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради виконувати договір про передачу нежитлових приміщень та майна в безкоштовне користування № 845 від 08.01.1998 і надалі не створювати позивачу перешкод в користуванні цими приміщеннями;
- зобов'язати відповідачів розірвати договір "схову", який вони уклали на безстроковий термін між собою 24 лютого 2003 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 січня 1998 року між Фондом комунального на Харківської міської ради, правонаступником якого є другий відповідач по справі, та "Спеціалізованою середньою загальноосвітньою школою 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Товаристві з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Слов'янський Університет. Харків" було укладено договір №845 про передачу в безоплатне користування нежитлового приміщення площею 3348,6 кв.м., які розташовані за адресою м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 36-г, та майна, що знаходиться в цих приміщеннях (т. 1 а.с. 20-23).
Додатковою угодою до цього договору було внесено зміни до п. 1.1 договору, відповідно до якого було замінено користувача на його правонаступника "Спеціалізовану середню загальноосвітню школу 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому закладі освіти "Міжнародний Слов'янський Університет. Харків".
Право на укладення цього договору було отримано користувачем (позивачем по справі) на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №605 від 31.07.1997 та розпорядження Фонду комунального майна Харківської міської ради №8 від 08.01.1998 (т.1 а.с. 75).
Відповідно до п. 1.3 договору № 845 приміщення та майно передано позивачу у безоплатне користування строком на п'ять років.
Згідно п. 5.3 договору № 845 від 08.01.1998 сторонами за договором було передбачено, що в разі продовження користування приміщенням та майном після закінчення строку дії договору за відсутності заперечень зі сторони власника, договір вважається поновленим на строк, зазначений в п. 1.3 цього договору.
26.12.2002 позивач звернувся з заявою до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради про продовження договору оренди на тих же умовах і на той же строк.
08.01.2003 між позивачем і Управлінням комунального майна та приватизації підписаний акт приймання-передачі про повернення майна з безоплатного користування, якому передував лист позивача, підписаний директором школи про припинення договору.
16.01.2003 заступником начальника Управління прийняте розпорядження про розірвання договору безоплатного користування.
24.02.2003 між Управлінням комунального майна і приватизації та Харківською спеціалізованою приватною школою "Салтівська" укладений договір схову, предметом якого є майно, що і предметом договору безоплатного користування.
Так як лист позивача, як і акт приймання-передачі про повернення майна, підписані Золочевською Т.О., яка на той час була уже відсторонена від виконання обов’язків директора школи, що підтверджується у тому числі і матеріалами порушеної відносно неї кримінальної справи на підставі ч.1 ст. 358 КК України, позивач вважає, що право на безоплатне користування майном ним не припинене, а договір є таким, що продовжений на той же строк і на тих же умовах.
Таке право позивача підтверджується постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 у справі № 20/320-06, якою припинено провадження у справі за вимогою про пролонгацію договору безоплатного користування майном з огляду на те, що договір безоплатного користування майном є таким, що продовжений на той же строк і на тих же умовах.
Зважаючи на те, що майно вилучене у позивача без правових підстав та перебуває у фактичному володінні за договором схову у Харківській спеціалізованій приватній школі "Салтівська", позивач просить поновити договір безоплатного користування на тих же умовах і на той же строк з моменту ухвалення судового рішення, розірвавши договір схову, укладений між відповідачами у справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2008 (суддя П.Тихий), яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 (колегія суддів: Л.Камишева, Н.Білоконь, В.Сіверін) у позові відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що договір безоплатного користування від 08.01.1998 зі строком дії п’ять років є поновленим на той же строк і на тих же умовах, тобто до 08.01.2008.
16.01.2008 Управління комунального майна і приватизації направило на адресу позивача лист про припинення дії договору, тобто повідомило про свій намір не продовжувати дію цього договору, а тому підстав для поновлення дії договору не вбачається.
Вимога про розірвання договору схову заявлена не стороною за договором, а тому підстав для її задоволення не вбачається (ст. 651 ЦК України).
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм права; просить судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на п.5.3 договору безоплатного користування майном, відповідно до якого у разі продовження користування майном після закінчення строку договору за відсутності заперечень зі сторони власника, договір вважається поновленим на новий строк, дійшли висновку, що поновлений строк закінчився 08.01.2008, а повідомлення наймодавцем наймача листом від 16.01.2008 про намір не продовжувати дію договору стало підставою для відмови у позові.
Однак, звертаючись до суду з позовом про спонукання наймодавця до виконання зобов’язань за поновленим ( на тих же умовах і на той же строк) договором безоплатного користування майном, позивач посилається на незаконному вилученні у нього наймодавцем майна та передачу його на схов, що не спростовується оскаржуваними судовими рішеннями. А, отже, визнання судами договору безоплатного користування таким, що поновлений, початком його дії є набуття чинності відповідного судового рішення або іншої дати, визначеної судовим рішенням.
За таких обставин, посилання судів попередніх інстанцій на припинення договору у зв’язку з повідомленням наймодавця 16.01.2008 про свій намір не продовжувати дію договору, є помилковим.
Однак, на час дії договору безоплатного користування майном, правовідносини з безоплатного користування майном регулювалися Главою 27 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , відповідно до положень ст.325 якої строк договору безоплатного користування майном не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством не встановлено інше. Позивач не посилається на визначений законом інший строк безоплатного користування майном.
Застосування до договору безоплатного користування майном правил ст. 260 ЦК УРСР щодо продовження користування майном після закінчення строку договору, діє у межах одного року. А тому вимоги про поновлення договору безоплатного користування майном на тих же умовах і на той же строк, який перевищує один рік, не базується на правових нормах.
Незалежно від мотивів, викладених оскаржуваними рішеннями, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи 1-3 ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому учбовому закладі "Міжнародний Слов’янський університет. Харків" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 у справі № 45/401-07 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко