Прокурор Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Кирило-Ганнівської сільської ради та Державної екологічної інспекції в Полтавській області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Укргазвидобування" в особі структурного підрозділу газопромислового управління "Полтавагазвидобування" збитків у розмірі 85716,40 грн. завданих забрудненням земель, яке сталося внаслідок аварійного виливу газового конденсату.

Господарський суд міста Києва рішенням від 25.06.2008 року ( суддя Качан Н.І.) позов задовольнив, стягнув з Дочірнього підприємства "Укргазвидобування " на користь місцевого бюджету Кирило-Ганнівської сільської ради збитків у розмірі 85716,4 грн. завданих забрудненням земель. Рішення вмотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 04.11.2008 року (судді Кондес Л.О., Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 року залишив без змін, з тих самих підстав.

Дочірнє підприємство "Укргазвидобування" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга вмотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме : частини 2 статті 1166, статті 1187 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт", статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить, ухвалені у справі судові акти залишити без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.

Державна екологічна інспекція в Полтавській області надала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів наведених в ній та вважає, ухвалені у справі судові рішення такими, що прийняті у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2007 року на конденсатопроводі "Західна-Солоха", який належить газопромисловому управлінню "Полтавагазвидобування" на земельній ділянці позивача - Кирило- Ганнівської сільської ради внаслідок пошкодження стався вилив газового конденсату.

Кирило-Ганнівською сільською радою 31.10.2007 року було складено акт, яким встановлено факт забруднення земельної ділянки загальною площею 0,92 га., з яких: 0,68 га. перебувало під пожнивними залишками кукурудзи; 0,24 га. під посівами озимої пшениці. Державною екологічною інспекцією в Полтавській області 09.11.2007 року складено протокол №4 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, яким засвідчено факт забруднення вказаної площі нафтопродуктом. Відбір проб ґрунтів проведено відповідно до вимог державного стандарту 17.4.3.01-83 "Охорона природи ґрунту. Загальні вимоги до відбору проб" та державного стандарту 17.4.4.02.-84 "Охорна природи. Ґрунту. Методи відбору і підготовки проб для хімічного бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу".

Вартість земельної ділянки, що постраждала в наслідок забруднення склала 66 814, 52 грн., що засвідчено довідкою відділу земельних ресурсів у Зіньківському районні Полтавської області від 05.11.2007 року. Забруднена земельна ділянка розташована на чорноземах типових малогумусних важкосуглинкових ( шифр агровиробничої групи ґрунтів 53 є.)

За приписами статті 16 Закону України "Про трубопровідний транспорт" підприємства, установи, організації трубопровідного транспорту зобов'язанні забезпечувати дотримання діючих норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; охорону об'єктів трубопровідного транспорту.

Правила охорони магістральних трубопроводів, затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року №1747 (1747-2002-п) встановлюють умови забезпечення охорони об'єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань внаслідок несанкціонованого доступу, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Умови забезпечення охорони об'єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань внаслідок несанкціонованого доступу, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях встановленні Правилами охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року №1747 (1747-2002-п) .

Пунктом 4 цих Правил передбачено, що для охорони об'єктів магістрального трубопровідного транспорту зважаючи на їх стратегічне значення та потенційну небезпеку здійснюються, зокрема, такі заходи як: організація охорони об'єктів; розроблення і впровадження автоматизованих систем виявлення несанкціонованого втручання сторонніх осіб у роботу об'єктів. Охорона магістральних трубопроводів-це комплекс організаційних, організаційно-технічних і технічних заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованих втручань сторонніх осіб у роботу магістральних трубопроводів (пункт 2 Правил).

Порядок розрахунку розмірів шкоди, завданої суб'єктами господарювання через забруднення земель встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Підпунктом 4.2 пункту 4 цієї Методики передбачено, що основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (підпункт 4.7 Методики).

Попередні судові інстанції при розгляді справи встановили факт правопорушення з боку відповідача (забруднення ґрунтів виливом газового конденсату). Вони також встановили, що власником конденсатопроводу "Західна-Солоха" є газопромислове управління "Полтавагазвидобування", дослідили та встановили розмір збитків нанесений земельній ділянці через її забруднення, який обрахований на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди встановили і причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, а відтак до встановлених обставин справи вірно застосувавши приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини 2 статті 111 -7 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, що були встановлені господарськими судами при попередньому розгляді справи.

Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі Дочірнього підприємства "Укргазвидобування " в особі структурного підрозділу газопромислового управління "Полтавагазвидобування".

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку що господарські суди попередніх інстанцій на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів обґрунтовано і правомірно задовольнили позовні вимоги, а тому підстав для скасування судових актів не вбачається.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 31/190 залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укргазвидобування " в особі структурного підрозділу газопромислового управління "Полтавагазвидобування" –без задоволення.