ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 р.
№ 04/1701
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги
Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
на постанову
від 12.11.2008 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі господарського суду
№ 04/1701 Черкаської області
за позовом
Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
до
Черкаської міської ради
третя особа на стороні відповідача:
Комунальне підприємство "Черкаське обласне об’єднання бюро технічної інвентаризації"
про
визнання права власності на автостоянку та зобов’язання до вчинення дій
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
Дожджанюк О.І. (довіреність № 230 від 05.12.2008р.)
від відповідача: третя особа:
Стойко А.Ю. (довіреність від 20.01.2009р.) не з’явились
В С Т А Н О В И В:
12.02.2009 року по справі оголошувалась перерва до 26.02.2009 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Упир І.І.) від 10.06.2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Мельник С.М., судді –Гаврилюк О.М., Рудченко С.Г.) від 12.11.2008 року, у справі № 04/1701 в позові відмовлено повністю.
В касаційній скарзі та доповненнях до неї позивач просить частково скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 128 ЦК УРСР, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 92, 124 Земельного кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач та третя особа не надіслали.
Третя особа не скористалася наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Черкаська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі - позивач) відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 02.04.1993 року № 2 зареєстрована Управлінням юстиції Черкаської області як громадське об’єднання громадян.
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 28.08.1981 року № 544 для організації відкритої платної автостоянки під розміщення автотранспорту індивідуального користування Добровільному товариству "Автомотолюбитель УРСР" була виділена земельна ділянка площею 0,95га за рахунок тупикової дільниці вул.Пацаєва, яка прилягає до території консервного комбінату.
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 08.12.1982 року № 702 платну стоянку по вул.Пацаєва № 2 кошторисною вартістю 58087 крб., передано на баланс Обласної ради добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР" та зобов’язано останню перерахувати міськкомунгоспу до кінця поточного року 50% кошторисної вартості автостоянки згідно договору від 25.08.1982 року в сумі 30 тис крб. Обласну раду добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР" зобов’язано ввести в експлуатацію відкриту платну стоянку з 15.12.1982 року.
14.12.1982 року був складений акт про те, що на підставі рішення міськвиконкому № 763 від 23.12.1981 року та договору від 25.08.1982 року одночасно з капітальним ремонтом вул. Пацаєва було виконано будівництво відкритої платної автостоянки, кошторисною вартістю 58087 крб. Рішенням міськвиконкому автостоянка передана на баланс Черкаській обласній раді ДТАМЛ УРСР.
15.12.1982 року наказом № 31 автостоянка прийнята Черкаською обласною радою ДТАМЛ УРСР з підпорядкуванням останньому всього штатного персоналу. 31.12.1982 року Черкаська обласна рада ДТАМЛ УРСР сплатила встановлену вартість автостоянки, що підтверджується платіжним дорученням про оплату за автостоянку від 31.12.1982 року № 206.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на майно, розміщене на земельній ділянці по вул. Пацаєва, 2 в м. Черкаси, яке розміщене на земельній ділянці площею 0,95га, згідно акту інвентаризації від 03.01.2008 року; про зобов’язання відповідача видати Черкаській обласній організації ВСА державний акт про право постійного користування земельною ділянкою по вул. Пацаєва, 2 площею 0,95га; про зобов’язання відповідача видати Черкаській обласній організації ВСА Свідоцтво на право власності на об’єкти, розташовані на автостоянці №1 по вул. Пацаєва, 2 в м. Черкаси, перелік яких зазначено в акті від 03.01.2008 року; про зобов’язання КП Черкаське обласне об’єднання бюро технічної інвентаризації виготовити технічний паспорт на будівлі автостоянки №1 по вул. Пацаєва, 2 Черкаській обласній організації ВСА.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відмовляючи в позові в частині визнання права власності на майно, суди правомірно виходили із того, що право власності на спірне майно ніким не оспорюється; позивач не надав докази в підтвердження того, що іншими особами оспорюється або не визнається право позивача на майно автостоянки по вул. Пацаєва, 2 в м. Черкаси; позивач не надав правовстановлюючих документів, які засвідчують його право власності на майно автостоянки.
Позиція судів полягає і в тому, що матеріалами справи не підтверджується, що Черкаська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є правонаступником Черкаського обласного осередку Добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР".
В частині вимог щодо видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, то колегія суддів відзначає таке.
Згідно ст.35 ЗК України (чинного до 01.01.2002 року) та ст.141 ЗК України (чинного з 2002 року) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій.
За ст. 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється внаслідок її ліквідації чи реорганізації (в тому числі шляхом злиття, поділу чи приєднання); відповідне положення міститься у ЦК України (435-15) .
Таким чином перетворення Українського добровільного товариства автомотолюбителів в Українську Республіканську Спілку автомобілістів є юридичним фактом для припинення у неї права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 92 Земельного кодексу України (далі –ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації. Статтею 93 ЗК України передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, у відповідності до ст.12 ЗК України, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, згідно ст.83 ЗК України, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст.124 ЗК України).
Спірна земельна ділянка площею 0,95га, згідно рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 28.08.1981 року №544 надавалося не позивачу, а Добровільному товариству "Автомотолюбитель УРСР", у якого, як зазначалось вище, право постійного користування земельною ділянкою є припиненим.
Суди дійшли вірного висновку, що позивач не має права вимагати надання йому державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,95га по вул. Пацаєва, 2 в м. Черкаси, оскільки у позивача не виникло права постійного користування спірною земельною ділянкою - рішення про надання саме позивачу земельної ділянки Черкаською міською радою не приймалося.
Згідно п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 (z0354-99) (далі - Інструкція), державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної. Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пункт 3.1 Інструкції передбачає, що державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Суди також виходили із того, що у Черкаської міської ради відсутні повноваження щодо видачі позивачу державного акта на право постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки це належить до компетенції структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) , державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов’язані фундаментом із землею.
Судами встановлено, що відповідна технічна інвентаризація не була проведена, об’єкти, які розташовані на автостоянці № 1 по вул. Пацаєва, 2, перелік яких зазначено в акті інвентаризації від 03.01.2008 року, є тимчасовими спорудами, а також спорудами, не пов’язаними фундаментом із землею.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі № 04/1701 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року у справі № 04/1701 –без змін.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна О.Глос