Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого:   Терлецького О.О.,

суддів:   Гусака М.Б., Житкова В.В.,

Маринченка В.Л., Мушинського М.М.,

при секретарі судового засідання Журіній О.О.,

за участю представників:

ТОВ "Європа"- Тихонюк М.В.,

Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Харкова - Єсіної О.В.,

розглянувши скаргу ТОВ "Європа" про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року у справі за позовом ТОВ "Європа" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Харкова, Відділення державного казначейства в Орджонікідзевському районі м.Харкова, Фінансового управління Орджонікідзевської районної ради м.Харкова про стягнення з бюджету зайво сплачених коштів,

в с т а н о в и л а :

У червні 2005 року ТОВ "Європа" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на зайво сплачену ним вартість торгових патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу (гральні автомати з грошовим виграшем) за період з II кварталу 2004 року по I квартал 2005 року включно, у сумі 10 500 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що здійснений податковим органом розрахунок вартості торгових патентів за ставками, встановленими законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки, є неправомірним.

Заявою від 6 липня 2005 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 6 300 грн. переплати.

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Харкова проти позову заперечувала, посилаючись на те, що ставки вартості торгових патентів застосовані у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року, позов задоволено з тих мотивів, що внесення бюджетним законом змін до спеціального закону з патентування на період бюджетного року не узгоджується з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2542-14) .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року зазначені судові рішення скасовані, у позові відмовлено.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що оскільки позивач не здійснював попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії, у нього не виникло право на звільнення від внесення вартості торгових патентів у розмірах, визначених законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

У скарзі ТОВ "Європа" до Верховного Суду України поставлено питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року і залишення в силі ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року та рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2005 року. В обгрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм матеріального права, неоднакове застосування судами касаційної інстанції, зокрема ст.7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , п.5 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , та додані відповідні судові рішення касаційних судів, у яких по-іншому застосовані згадані норми права.

Скарга ТОВ "Європа" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є законним, він відмовляє в задоволенні скарги.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та постановляючи нове рішення про відмову в позові, обгрунтовано виходив з того, що нездійснення позивачем попередньої оплати вартості торгових патентів за весь термін їх дії мало наслідком обов'язок сплачувати за ставками, чинними на момент здійснення поквартального платежу.

Суди першої та апеляційної інстанцій помилково обгрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок, встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", посилаючись на неузгодженість таких змін з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2542-14) .

Згадані суди порушили правила застосування норм матеріального права. Перевагу надано Закону "Про систему оподаткування" (1251-12) та Бюджетному кодексу (2542-14) , які в спірних правовідносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та закони про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила до 1 січня 2004р. 1400 грн. (ч. 3 ст.5 Закону).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) (ст.57) було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800" (2800 грн. на рік або 700 грн. на квартал).

Цей Закон згідно зі ст. 111 введено в дію з 1 січня 2004 року.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200".

Цей Закон згідно зі ст.110 набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Наведені норми цих законів не визнані неконституційними.

Відповідно до ст.75 Конституції України (254к/96-ВР) , Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії (ч.5 ст.5 Закону).

Позивачем здійснена оплата вартості торгових патентів за 2-4 квартали 2004 року, 1 квартал 2005 року й останній квартал терміну дії патентів з розрахунку 700 грн. за один квартал дії одного патенту, тобто ставки, встановленої на 2004 рік, чинної на момент внесення платежу.

Таким чином, доводи скаржника про надмірну оплату вартості патентів є безпідставними, а постанова касаційної інстанції законною та обгрунтованою.

Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні скарги ТОВ "Європа" відмовити.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs416250) від 22 червня 2006 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .