ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 р.
№ 1/553-23/160
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs2707450) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області
на
ухвалу господарського суду Львівської області від 6 серпня 2008
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10 листопада 2008 року
у справі
№ 1/553-23/160
за позовом
Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській
області
до
приватного підприємця ОСОБА_1
про
розірвання угоди
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
В травні 2007 року Львівське міське управління ГУ МВС України у Львівській області звернулось до господарського суду Львівської області із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання угоди про співпрацю, укладену між сторонами 01.04.2004 року, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адАДРЕСА_1; та виселення відповідача із даного приміщення.
Рішенням господарського суду Львівської області від 18 вересня 2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2007 року, позов задоволено частково. Зобов`язано відповідача спірне приміщення звільнити.
В липні 2008 року відповідач, в порядку статті 121 ГПК України, звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 18 вересня 2007 р. на один рік.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 6 серпня 2008 року (суддя -О.Довга), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року (головуючий -Р.Марко, судді -С.Бойко, Т.Бонк), заяву відповідача задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 18 вересня 2007 р. до 6 березня 2009 року.
У касаційній скарзі Львівське міське управління ГУ МВС України у Львівській області, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права, а саме статті 121 Господарського процесуального кодексу України, просить зазначені судові акти скасувати і постановити новий про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення із посиланням на те, що за час дії угоди про співпрацю відповідач, сплачуючи позивачу щомісячну благочинну допомогу, розраховував на надання згоди на пролонгацію зазначеної угоди. У зв`язку із цим відповідачем за рахунок отриманих у кредит грошових коштів, було проведено ремонт спірного приміщення, яке використовується як кафе-бар, на загальну суму 95 194,80 грн. Надання відстрочки виконання рішення господарського суду заявник мотивує тим, що даний строк необхідний для повернення банківським установам отриманих у кредит грошових коштів.
При винесенні оскаржуваних судових актів місцевий та апеляційний господарські суди доводи заявника визнали достатніми для відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 18 вересня 2007 року до 6 березня 2009 року.
Однак, до такого висновку господарські суди попередніх інстанцій дійшли внаслідок неправильного застосування норми закріпленої статтею 121 ГПК України.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Проте, при поданні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду, в порушення статей 33, 34 ГПК України, відповідач не надав жодного доказу існування обставин що б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати покладений судом обов`язок звільнити займане приміщення.
Наявність обставин, що взяли до уваги місцевий та апеляційний господарський суди при постановлені оскаржуваних судових актів, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду про звільнення спірного приміщення до предмету доказування не входять.
Враховуючи викладене, постановлені у справі ухвала господарського суду Львівської області від 6 серпня 2008 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 6 серпня 2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року у справі № 1/553-23/160 скасувати.
У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 18 вересня 2007 року у справі за № 1/553-23/160 відмовити.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко