ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 р.
№ 15/199-08
( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs2034096) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів
Харченка В.М. Мележик Н.І.
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року
у справі
№ 15/199-08 господарського суду Сумської області
за заявою
про
Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" перегляд рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2008 року за нововиявленими обставинами
за позовом
до
суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 Державного підприємства "Хлібна база № 82"
про
стягнення 463254,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Сапіч В.М. дов. від 01.01.2009 року
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Хлібна база № 82" про стягнення 463254,80 грн., з яких 319000,0 грн. основного боргу, 80391,0 грн. інфляційних та 63863,80 грн. неустойки.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду № 4 рс від 01.10.2006 року не розрахувався з ним за виконані роботи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Хлібна база № 82" 273873,79 грн. боргу, 73700,55 грн. інфляційних збитків, 44258,0 грн. пені та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року (О.В.Шевель –головуючий, А.І.Бухан, В.О.Демченко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.11.2008 року Державне підприємство "Хлібна база № 82" замінено його правонаступником –Державним підприємством "Охтирський комбінат хлібопродуктів".
В лютому 2009 року Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" звернулось до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2008 року за нововиявленими обставинами.
В якості нововиявлених обставин заявник посилається на висновок суб'єкта оціночної діяльності –приватного підприємця ОСОБА_2 від 31.05.2008 року, виготовлений на замовлення Державного підприємства "Хлібна база № 82", а також на акт Контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 18.11.2008 року № 05-10 ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.03.2009 року (суддя П.І.Левченко) в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року (судді: В.Я.Погребняк –головуючий, А.І.Бухан, О.В.Шевель) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Віднесення тих чи інших обставин до нововиявлених знайшло відображення у постанові Пленум Верховного Суду України від 27.02.1981 року "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) .
Пунктом 5 вказаної постанови зазначено, що як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при дотриманні вимог щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.
Аналогічне роз'яснення міститься у п.1.1 роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v_563600-02) , відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) .
Відповідно до п.1.3 цього ж роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, нововиявленими обставинами заявник вважає висновок суб'єкта оціночної діяльності –приватного підприємця ОСОБА_2 від 31.05.2008 року, виготовлений на замовлення Державного підприємства "Хлібна база № 82", а також на акт Контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 18.11.2008 року № 05-10 ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року, з яких вбачається, що частина робіт, яка відображена в акті виконаних робіт за договором підряду № 4 рс, укладеним 01.10.2006 року між Державним підприємством "Хлібна база № 82" та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, не знайшла свого підтвердження.
Однак, вказані обставини були предметом розгляду господарського суду апеляційної інстанції, який в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядав рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2008 року повторно. Висновок суб'єкта оціночної діяльності був поданий відповідачем в підтвердження своїх заперечень проти позову.
Отже, на час розгляду справи в суді, Державне підприємство "Хлібна база № 82", правонаступником якого є скаржник, повинно було знати і знало про те, що частина робіт, відображених в акті виконаних робіт, на його думку, фактично не виконувалась.
Отримавши акт Контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 18.11.2008 року № 05-10, Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" могло звернутися з касаційної скаргою до Вищого господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку, однак вказаним правом не скористалося.
За своєю юридичною суттю висновок суб'єкта оціночної діяльності –приватного підприємця ОСОБА_2 від 31.05.2008 року та акт Контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 18.11.2008 року № 05-10 є доказами, які не були своєчасно представлені відповідачем і не можуть вважатися нововиявленими обставинами, про що правильно зазначили господарські суди попередніх інстанцій.
Крім того, вищезазначені висновок та акт КРУ не є безумовними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається скаржник, а оцінюються в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане свідчить про те, що місцевий господарський суд дав вірну оцінку обставинам справи та правильно відмовив Державному підприємству "Охтирський комбінат хлібопродуктів" в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2008 року за нововиявленими обставинами.
Апеляційний господарський суд обгрунтовано залишив ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування апеляційним судом при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року у справі № 15/199-08 без змін.
Головуючий
Судді
Н. Кочерова
В.Харченко
Н.Мележик