позивача: Куприєнко О.В. (дов. від 13.01.09), Леонов О.Ю. (дов. від 13.01.09), Куприєнко А.Ю. –директор,

відповідача: не з’явились,

3-тої особи: не з’явились,

Рішенням від 14.08.2008 господарського суду АР Крим в задоволенні позову про спонукання укласти договір купівлі-продажу в порядку приватизації шляхом викупу відмовлено.

Постановою від 13.10.08 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПП "Анфак" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, з 01 жовтня 1996 року позивач користується на праві оренди нежитлове приміщення цокольного поверху житлового будинку № 7 "е" по вулиці Мате Залки в м. Сімферополі під магазин та ательє по пошиттю і ремонту одягу.

18 грудня 2006 року позивачем до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради було подано заяву про включення об'єкта вказаного вище орендованого нежитлового приміщення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Рішеннями Сімферопольської міської ради № 446 та № 150 від 25 та 27 грудня 2006 року затверджено Програму приватизації об'єктів комунальної власності на 2007 рік та Перелік об'єктів, що підлягають приватизації, відповідно до яких вказаний об'єкт (побутове приміщення площею 50 м2) підлягав приватизації шляхом викупу позивачем.

8 квітня 2008 року Фондом комунального майна укладено договір № 34а про проведення незалежної оцінки майна, вартість робіт по якому сплачено позивачем.

25 грудня 2007 року Сімферопольською міською радою прийнято рішення № 446 про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності на 2008 рік, відповідно до якого та Переліку до цієї Програми вказаний вище об'єкт не включено.

1 липня 2008 року Фонд комунального майна повідомив позивача про неможливість приватизації вказаного об'єкту через законодавчу неурегульованість питань правового режиму власності та встановлення категорії допоміжних приміщень житлового комплексу.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Програма приватизації об'єктів комунальної власності на 2007 рік, на яку як на підставу свого позову, посилався позивач, припинила свою дію 25.12.07, а з врахуванням того, що в подальшому спірне нежитлове приміщення, яким користується позивач, не включено в перелік об’єктів, які підлягають приватизації, відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що стосуються правового статусу спірного майна. Так, в матеріалах справи містяться відомості, зокрема, у першому договорі оренди про погодження останнього з КЕУ МО України, відповідно не досліджено, форму власності спірного майна.

Крім того, судами не встановлено, яке саме приміщення було включено до Переліку об’єктів, що приватизуються у 2008 році, оскільки в останньому є посилання на приміщення за тією ж адресою, що і спірне, відрізняється лише площа приміщення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 14.08.2008 господарського суду АР Крим та постанову від 13.11.08 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-10/8527-2008 скасувати.