розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Фірми "Меблі" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2008 року у справі № К39/176-08 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом: 1) ОСОБА_1., м. Дніпродзержинськ; 2) ОСОБА_2., м. Дніпродзержинськ; 3) ОСОБА_3., м. Дніпродзержинськ; 4) ОСОБА_4м. Дніпродзержинськ, до: 1) Закритого акціонерного товариства Фірми "Меблі", м. Дніпродзержинськ; 2) Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське БТІ, м. Дніпродзержинськ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма", м. Дніпродзержинськ; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Дніпродзержинськ; за участю третьої особи -Дніпропетровської обласної ради в особі управління майном спільної власності територіальних громад області, про визнання незаконними дії товариства щодо укладення договору,

за участю представників сторін:

позивачів -не з'явилися;

відповідачів -не з'явилися;

У березні 2007 року позивач -ОСОБА_1пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Закритого акціонерного товариства Фірми "Меблі" за участю третьої особи -Дніпропетровської обласної ради в особі управління майном спільної власності територіальних громад області про визнання незаконними дії щодо укладення договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня 2008 року об'єднано для спільного розгляду справи: № К39/121-08 за позовом ОСОБА_1.; № К39/176-08 за позовом ОСОБА_2.; № К39/177-08 за позовом ОСОБА_3.; № К39/178-08 за позовом ОСОБА_4. та присвоєно справі № К39/176-08.

Вказували, що вони є акціонерами ЗАТ Фірми "Меблі", що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ Фірми "Меблі".

Зазначили, що 4 березня 2004 року між ЗАТ Фірмою "Меблі" (продавцем) та ТОВ "Термінал" (покупцем) укладено договір № 717 від 4 березня 2004 року купівлі-продажу нежитлових приміщень літ. А-2 в будинку АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, загальною площею 4 148,8 м-2, яке в подальшому було відчужене ТОВ "Норма".

Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, статуту та волевиявленню ЗАТ Фірмі "Меблі", -позивачі просили, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 717 від 4 березня 2004 року, поновити право власності на вказане майно за ЗАТ Фірмою "Меблі", зобов'язати ТОВ "Норма" повернути зазначене майно ЗАТ Фірмі "Меблі" та зобов'язати Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське БТІ" зареєструвати право власності на нерухоме майно за ЗАТ Фірмою "Меблі".

З метою забезпечення виконання рішення позивачі: ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. звернулися до суду із заявою про вжиття заходів по забезпеченню позову. Просили накласти арешт на майно: нежитлові приміщення літ. А-2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 4 148,8 м-2, заборонити Обласному комунальному підприємству "Дніпродзержинське БТІ" вносити зміни до реєстру прав власності на вказане нерухоме майно до вирішення справи по суті та залучити до участі у справі в якості відповідача ТОВ "Астрон-Дніпро".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2008 року (колегія суддів у складі: Стрелець Т.Г. -головуючого, Логвиненка А.О., Чус О.В. ) заяву ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Постановлено вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення літ. А-2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 4 148,8 м-2. Заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження нерухомого майна на користь будь-яких осіб до розгляду господарським судом спору, який виник між сторонами у справі № К39/176-08.

Ухвала мотивована посиланнями на ст.ст. 66, 67 ГПК України та наявністю підстав до задоволення заяви позивачів: ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

У касаційній скарзі ЗАТ Фірмі "Меблі", посилаючись на порушення судом ст.ст. 66, 67 ГПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу № 717 від 4 березня 2004 року нежитлового приміщення під літ. А-2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 4 148,8 м-2, укладеного 4 березня 2004 року між ЗАТ Фірмою "Меблі" (продавцем) та ТОВ "Термінал" (покупцем).

Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 травня 2006 року комплекс нежитлових приміщень під літ. А-2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 4 148,8 м-2, розділений на два самостійні об'єкти нерухомого майна. За ТОВ "Норма" визнано право власності на приміщення в будівлі під літ.А-2 в будинку № 24 загальною площею 1755,4 кв.м-2, а за ТОВ "Астрон-Дніпро" визнано право власності на приміщення в будівлі під літ. А-2 загальною площею 2552,9 кв.м-2 в будинку № 24а.

Вирішуючи питання про наявність підстав до забезпечення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що правовстановлюючі документи на спірний об'єкт нерухомості належать ТОВ "Норма" та ТОВ "Астрон-Дніпро" і у випадку вчинення останніми будь-яких дій щодо розпорядження цим майном, виконання судового рішення може бути неможливим чи ускладненим.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 7 ст. 319 ЦК України визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що вжиті заходи до забезпечення позову унеможливлюють використання будівлі відповідачем ТОВ "Норма" та ТОВ "Астрон-Дніпро", яке не є стороною у даній справі, у повному обсязі, що фактично призведе до втручання у підприємницьку діяльність товариства.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не містить обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Матеріали справи також не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборона відповідачам і будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження, суперечить вищезазначеній нормі, викладеній у частині 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, та порушує права власників цього майна. Фактично вказаною ухвалою апеляційний господарський суд обмежив власників спірного майна у здійсненні прав, передбачених статтею 41 Конституції України.

З огляду на викладене, прийнята у даній справі ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.