ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009 р.
№ 26/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В.(головуючого),
Малетича М.М.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" та касаційне подання заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року у справі № 26/22 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 та Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 до Державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", Державного підприємства "Аргентум", третя особа : Міністерство промислової політики України про усунення перешкод у користуванні приміщеннями та виселення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2008 року позивачі звернулись до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідачів про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні приміщеннями адмінбудинку "А-6", механічної майстерні "З-1" за адресою : м. Львів, АДРЕСА_1 та виселення з цих приміщень у зв'язку з порушенням вимог закону.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2008 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" та у касаційному поданні заступник прокурора Львівської області вважають, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просять прийняті ним рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги та касаційного подання, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "УКРМЕДМАРКЕТ" (продавець) та СПД Дерінг В.В. (покупець) було укладено договори купівлі-продажу № 439 та № 442 від 20.10.2006 року, за умовами яких продавець передав у власність нерухоме майно адміністративного будинку "А-6", позначені на плані цифрами 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 69, 70, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, загальною площею 1 101,5 кв.м. та адміністративного будинку "А-6", позначені на плані цифрами 97, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 131, 132, 243, 244, 245, 247, 248, 249, 250, 251, 252, загальною площею 601,6 кв.м., за адресою : м. Львів, АДРЕСА_1.
12.09.2006 року та 20.10.2006 року між ТзОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "УКРМЕДМАРКЕТ" (продавець) та СПД ОСОБА_1. (покупець) було укладено договори купівлі-продажу № 343 і № 445, згідно яких продавець передав у власність покупця нерухоме майно адміністративного будинку "А-6", позначені на плані цифрами 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 224, 225, загальною площею 459,5 кв.м. та механічної майстерні "З-1", позначені на плані цифрами 1, 2, 3, 4, загальною площею 136,2 кв.м., що знаходяться за адресою : м. Львів, АДРЕСА_1.
На підставі зазначених договорів купівлі-продажу за позивачами зареєстровано право власності на дане нерухоме майно.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивачів, обґрунтовані наявністю права власності на нерухоме майно, про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди в користуванні зазначеним майном та виселення у зв'язку з відсутністю правових підстав для користування ним.
У клопотанні до суду апеляційної інстанції відповідач ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" наводив доводи про необхідність зупинення провадження в даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 2-2819/2008 за його позовом про визнання недійсними вказаних договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
З матеріалів справи видно, що на час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03.06.2008 року відкрито провадження у справі № 2-2819/2008 за позовом ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" до ТзОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "УКРМЕДМАРКЕТ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чи обумовлюється неможливість розгляду справи.
У той же час, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відносини сторін з володіння та користування спірними приміщеннями витікають з договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.10.2006 року № 439, № 442, № 445 та від 12.09.2006 року № 343 про визнання недійсними яких, на час розгляду даної справи, вирішувався спір районним судом в цивільній справі № 2-2819/2008.
Отже, на час розгляду даної справи розглядався спір іншим судом з приводу визнання недійсними зазначених договорів купівлі-продажу, на підставі яких позивачі набули права власності на спірні приміщення, який по суті не було вирішено.
Враховуючи викладене, судам необхідно було вирішити питання про зупинення провадження у даній справі до вирішення цивільної справи № 2-2819/2008 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, позаяк встановлення зазначених обставин має суттєве значення для вирішення даної справи.
Таким чином, суди обох інстанції вказаним обставинам не дали належної юридичної оцінки, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
Разом з цим, в апеляційному господарському суді не було розглянуто заяву відповідача ДП "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" № 156 від 31.10.2008 року про відвід суддів, які брали участь в розгляді даної справи, в порушення вимог ч. 5 ст. 20 ГПК України, якою передбачено винесення ухвали з приводу вирішення питання про відвід суддів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" та касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року та рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2008 року скасувати, і справу № 26/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя І. Вовк Судді М. Малетич Л. Стратієнко