Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.08 (колегія суддів у складі: Морщагіна Н.С., Джарти В.В., Левшина Г.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.08 (колегія суддів у складі: Старовойтовой Г.Я., Акулової Н.В., Калантай М.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В поданій касаційній скарзі Приватне підприємство "Фірма Сервер" просить скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що висновки судів не відповідають матеріалам справи. Судами неправильно застосовані норми ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренди землі". Скаржник вважає, що зазначена норма передбачає, що пролонгація договору оренди земельної ділянки обов'язкова в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави для його пролонгації. Водночас, судами встановлено відсутність направлення орендодавцем відповідного листа-повідомлення в межах місячного строку, в зв'язку з чим слід вважати, що договір оренди не припинився 22.02.05, а вже був пролонгованим та той же п'ятирічний термін.

Суди при новому розгляді справи не з'ясували чи стосується вирішення спору у даній справі прав та обов'язків 3-ої особи ТОВ "Єффект".

Справу було прийнято до розгляду суддею Морщагіною Н.С., але 26.06.08 був змінений склад суддів: Морщаніна Н.С., Волошинова Л.В., Джарті В.В., а 18.08.08 - Морщагіна Н.С., Джарті В.В., Левшина Г.В. Суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Окрім цього, апеляційним судом справу було прийнято до провадження у складі: суддів: Старовойтової Г.Я., Калантай М.В., Шевкової Т.А., а постанову прийнято суддями: Старовойтової Г.Я., Акулова Н.В., Калантай М.В.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15.11.2000 р. між Приватним підприємством "Фірма "Сервер" та виконавчим комітетом Донецької міської ради на підставі рішення виконкому № 8 від 19.01.2000 р. "Про укладання договорів оренди землі" та № 487/4 від 15.12.1999 р. "Про надання земельної ділянки приватному підприємству "Фірма "Сервер" для розміщення автостоянки в Кіровському районі", був укладений договір оренди земельної ділянки.

Згідно даного договору відповідач-2 зобов'язався надати, а позивач - прийняти у платне строкове користування строком на п'ять років з моменту реєстрації земельну ділянку площею 1365 кв.м., розташовану в м. Донецьку на розі вулиць Островського та Терешкової, для розміщення автостоянки.

Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано Донецькою міською радою 22.02.2000 р. за номером -0/5-1.

Пунктом 2.1 договору строк дії договору встановлений до 22.02.2005р.

Абзацом 2 п.2.1 договору сторони обумовили, що по закінченню терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк при умові, що він письмово повідомить про це не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення.

Додатковою угодою до договору від 05.11.2004р. сторони скоригували порядок нарахування та сплати коштів за користування земельною ділянкою, грошову оцінку земельної ділянки, жодним чином не змінюючи умов щодо терміну дії договору земельної ділянки від 15.02.2000р.

Приписи п.4.2.1 договору визначають обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку у відповідності до мети, визначеної у пункті 4.1 договору.

Згідно положень п. 4.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання розміщення автостоянки.

Суди попередніх інстанції дійшли висновку про порушення орендарем умов договору в частині цільового використання земельної ділянки, оскільки позивачем на спірній ділянці зведено об'єкт нерухомого майна - гараж, будинок сторожа (металевий), паркан.

Даний факт підтверджений актом від 15.06.2000р., рішенням виконавчого комітету Кіровської районної ради № 398/13 від 12.07.2000р., фототаблицею, рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Експерт-юрист" від 18.03.2008р., тобто, позивач порушив свої обов'язки стосовно належного використання земельної ділянки.

Виконавчий комітет листом № 01/13-7232 від 20.12.2004 р. відмовив позивачу у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки через планування будівництва на спірній земельній ділянці торговельно-розважального центру (т. 1 а.с.23).

Рішенням виконкому Донецької міської ради №138/8 від 15.03.06 ТОВ "Эффект" було погоджено місце розташування торгівельно-розважального центру та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по вул.Островського перехрестя вул. В.Терешкової. Земельні ділянки ТОВ "Эффект" та ТОВ "Сервер" співпадають (т.3 а.с. 49).

Попередніми судовими інстанціями також було встановлено, що повноваження виконавчого комітету Донецької міської ради по укладенню договорів оренди земельної ділянки були вилучені з кола повноважень виконавчого комітету Донецької міської ради та передані Донецькій міській раді рішенням Донецької міської ради від 28.03.2008р. №18/12 "Про скасування рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16 "Про делегування виконкому міської ради повноважень щодо зміни цільового призначення земель, погодження місця розташування об'єктів на земельних ділянках, передачі у власність, надання в постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права користування та власності на земельні ділянки, укладення угод про передачу права власності на земельні ділянки" (т.3 а.с.97).

З огляду на встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно ст. ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влад або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк, і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню ( а не є поновленим).

Разом з тим, відповідно до п.34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки Донецькою міською радою не приймалося. Проте, відмова ради у вигляді рішення про поновлення спірного договору позивачем не оскаржувалась (ст. 123 Земельного кодексу України).

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного передбаченого Конституцією України (254к/96-ВР) права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.08 поновлено провадження у справі. Ухвалу винесено суддею Морщагіною Н.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.06.08 Ємельяновим А.С. на підставі ст. 46 ГПК України було призначено колегіальний розгляд справи у складі: Морщагіна Н.С.- головуюча, Волошинова Л.В., Джарти В.В.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області у задоволення клопотання про відвід судді Волошинової Л.В. відмовлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.06.08 Ємельяновим А.С. у зв'язку з відпусткою судді Волошинової Л.В. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Морщагіна Н.С.- головуюча, Джарти В.В., Левшина Г.В. В цьому ж складі колегії суддів було прийнято рішення у справі.

Згідно розпорядження першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду Кулебякіна О.С. для розгляду апеляційної скарги було призначено колегію суддів у складі: Старовойтова Г.Я., Калантай М.В.. Шевкова Т.А. ( а.с.122 т.3).

У зв'язку з хворобою судді Старовойтової Г.Я., розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду Кулебякіна О.С. було призначено колегію суддів у складі: Калантай М.В. –головуючий, судді- Акулова Н.В., Геза Т.Д. ( а.с.139 т.2).

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду Колядку Т.М. від 19.11.08 у зв'язку з зайнятістю судді Гези Т.Д. призначено колегію суддів у складі: Старовойтова Г.Я., Акулова Н.В., Калантай М.В. ( а.с.146 т.3). В цьому ж складі суддів було винесено постанову.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначені Законом України "Про судоустрій в України" (3018-14) . Статтями 24, 28 цього закону встановлено, що Голова місцевого (апеляційного) суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові акти відповідають нормам чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Сервер" залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 06.10.08 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.08 у справі 32/204 пд –без змін.