Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про припинення юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський сирзавод", у зв'язку з відсутністю юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Господарський суд міста Києва рішенням від 29.10.2008 року позов задовольнив.

Припинив юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Братський сирзавод".

Рішення суду вмотивоване приписами статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Братський сирзавод" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник посилається на те, що рішення у справі було винесене за відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду та на порушення місцевим судом норм матеріального права в частині застосування статті 271 Господарського кодексу України.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Предметом даного спору є вимога Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про припинення юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський сирзавод".

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . Статтею 2 вказаного Закону унормовано, що завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Отже, спір стосується реалізації податковим органом своїх повноважень в організаційно-господарських відносинах, що встановлюються між цим органом та суб’єктами підприємницької діяльності, і пов'язані з його компетенцією щодо контролю за дотриманням останніми податкового законодавства. Зазначені контролюючі повноваження органів державної податкової служби України визначають їх статус у відносинах з підприємцями як владного суб'єкта, а останніх –як підпорядкованих суб’єктів.

Відтак, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень та здійснює у зазначених правовідносинах владні управлінські функції. Суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що даний спір виник із публічно-правових відносин. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відповідно пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанцій, залишив поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і керувався приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції зі стадії прийняття позовної заяви до провадження.

Крім того, при розгляді даного спору по суті судом грубо порушені норми процесуального права, а саме: справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, що в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення суду.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2008 року у справі № 24/371 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд зі стадії прийняття позовної заяви до провадження.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський сирзавод" задовольнити.