Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.02.2009р. №02.02-10/54 здійснено заміну у складі колегії суддів при розгляді касаційної скарги по справі №2-2/16493-2007 у зв’язку з виходом судді Кота О.В. з відпустки та призначено колегію суддів у складі: Кота О.В. – головуючий, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

За участю представників:

- позивача: Гордієнко Т.В. (дов. б/н від 02.02.2009р.);

- відповідача 1: Онищенко О.В. (дов. б/н від 20.10.2008р.);

- відповідача 2: не з’явились.

-

По справі оголошена перерва з 12.02.2009р. по 23.02.2009р. до 14год.30хв. в порядку ст. 77 ГПК України

У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр професійних рішень" звернулось до господарського суду з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу; Міністерства промислової політики України про стягнення 223893,34грн. основного боргу, 65365,32грн. інфляційних збитків, 16906,57грн. –3 % річних, всього 306165,23грн.

В позовній заяві позивач вказував, що є правонаступником ТОВ "БІС-електронік" по вимозі належного виконання грошових зобов’язань Феодосійським казенним оптичним заводом за одержану останнім продукцію у період з 24.06.2003р. по 25.07.2005р. на підставі договору про відступлення права вимоги №9 від 26.09.2007р.

06.03.2008р. від позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, надійшло клопотання про виключення зі складу відповідачів Міністерства промислової політики України та збільшення суми позовних вимог на 29488,04грн. за рахунок перерахування річних та інфляційних збитків. До клопотання додана позовна заява, викладена в новій редакції, від 04.03.2008р.

06.03.2008р. у судовому засіданні представник позивача заявив про відкликання клопотання про виключення Міністерства промислової політики України з числа відповідачів.

06.03.2008р. Феодосійським казенним оптичним заводом подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнав суму боргу у розмірі 132415,02грн.

17.06.2008р. позивач вдруге подав уточнення до позовних вимог, в яких просив суд задовольнити його вимоги у розмірі 219434,14грн. основного боргу, 102914,6грн. інфляційних збитків, 18956,3грн. 3% річних.

19.06.2008р. Феодосійський казенний оптичний завод подав до суду відзив на позову (уточнений), в якому зазначав, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 136856,46грн., з яких 132415,01грн. основний борг, 4144,45грн. інфляційні збитки та 296,99грн. 3% річних.

02.07.2008р. Феодосійський казенний оптичний завод у доповненнях до відзиву на позов визнав позовні вимоги у сумі 132397,26грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06-02.07.2008р. у справі №2-2/16493-2007 (суддя Толпиго В.І.) з урахуванням ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2008р., позов задоволено частково; стягнуто з Феодосійського казенного оптичного заводу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр професійних рішень" 219434,14грн. заборгованості, 102914,6грн. інфляційних, 18956,3грн. річних, 2194,34грн. державного мита, 116,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. у справі №2-2/16493-2007 (колегія суддів у складі: головуючого судді Плута В.М., суддів Волкова К.В., Гонтаря В.І.) оскаржуване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача-без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Феодосійський казенний оптичний завод звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до неї, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06-02.07.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. та постановити нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр професійних рішень" у позові.

В судові засідання 19.02.2009р. та 23.02.2009р. представники Міністерства промислової політики України не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Відзиви на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з уточненням до неї, заслухавши суддю-доповідача, представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр професійних рішень" та Феодосійського казенного оптичного заводу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору №9 про відступлення права вимоги від 26.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр професійних рішень" є новим кредитором по вимозі належного виконання грошових зобов'язань казенним підприємством "Феодосійський казенний оптичний завод" замість ТОВ "БІС-електронік" (первісного кредитора), який поставив заводу продукцію в період з 24 червня 2003р. по 25 липня 2005р.

В період з 24 червня 2003р. по 31 листопада 2004р. ТОВ "БІС-електронік" було продано, а Феодосійським казенним оптичним заводом одержано продукцію за накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей,а саме: за довіреністю серії ЯЖК №452451 від 24.06.2003р. одержано продукції за видатковими накладними: №РН-598 від 24.06.2003р. на суму 7723,86 грн.; №РН-597 від 24.06.2003р. на суму 8128,32 грн.; №РН-596 від 25.06.2003 р. на суму 1728грн., всього на суму 17580,18грн.; за довіреністю серії ЯЖК №452553 від 06.08.2003р. одержано продукції за видатковими накладними: №РН-808 від 06.08.2003р. на суму 103,8грн.; №РН-809 від 06.08.2003р. на суму 220,62грн.; №РН-810 від 06.08.2003р. на суму 283,2грн.; №РН-811 від 06.08.2003р. на суму 157,8грн.; №РН-812 від 06.08.2003р. на суму 13926,48грн.; №РН-813 від 06.08.2003р. на суму 4005,44грн.; №РН-814 від 06.08.2003р. на суму 21701,76грн.; №РН-815 від 06.08.2003р. на суму 22150,08грн.; №РН-816 від 06.08.2003р. на суму 5812,8грн.; всього на суму 68361,98грн.; за довіреністю серії ЯЖК №452598 від 27.08.2003р. одержано продукції за видатковою накладною №РН-919 від 28.08.2003р. на суму 349,2грн.; за довіреністю серії ЯЗД №257551 від 2.10.2003р. одержано продукції за видатковими накладними №1320 від 01.10.2003р. на суму 1956,88грн. та №1149 від 10.10.2003р. на суму 1798,08грн., всього на суму 3754,96грн.; за довіреністю серії ЯЗД №257585 від 28.10.2003р. одержано продукції за видатковою накладною №1255 від 28.10.2003р. на суму 462грн.; за довіреністю серії ЯИД №255516 від 08.09.2004р. одержано продукції за видатковою накладною №1813 від 08.09.2004р. на суму 970грн.; за довіреністю ЯИЯ №613406 від 15.11.2004р. одержано продукції за видатковою накладною №2330 від 15.11.2004р. на суму 3307,62грн.

ТОВ "БІС-електронік" 01.12.2004р. направило повідомлення на адресу Феодосійського казенного оптичного заводу з вимогою про сплату боргу на суму 94785,94грн. у строк до 10.12.2004р.

У період з 21 березня 2005р. по 25 липня 2005р. ТОВ "БІС-електронік" було продано, а Феодосійським казенним оптичним заводом одержано продукцію за накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, а саме: за довіреністю серії ЯКТ №445617 від 21.03.2005р. одержано продукції за видатковими накладними: №3477 від 21.03.2005р. на суму 381,84грн.; №3476 від 21.03.2005р. на суму 2346,72грн.; №3475 від 21.03.2005р. на суму 1136,04грн.; №3466 від 21.03.2005р. на суму 388,5грн.; №3465 від 21.03.2005р. на суму 1861,79грн.; №3464 від 21.03.2005р. на суму 324грн.; №3463 від 21.03.2005р. на суму 455,4грн.; №3462 від 21.03.2005р. на суму 8484,36грн.; №3461 від 21.03.2005р. на суму 1725,71грн.; №3460 від 21.03.2005р. на суму 114грн.; №3459 від 21.03.2005р. на суму 558грн.; №3458 від 21.03.2005р. на суму 28799,59грн.; №3457 від 21.03.2005р. на суму 2857,63грн.; №3456 від 21.03.2005р. на суму 1691,47грн.; №3455 від 21.03.2005р. на суму 5869,88грн.; №3454 від 21.03.2005р. на суму 377,27грн.; №3453 від 21.03.2005р. на суму 2517,48грн.; №3452 від 21.03.2005р. на суму 783,36грн.; №3451 від 21.03.2005р. на суму 1384, 68грн.; №3450 від 21.03.2005р. на суму 109,38грн.; №3449 від 21.03.2005р. на суму 2948,94грн.; №3448 від 21.03.2005р. на суму 7541,72грн.; №3447 від 21.03.2005р. на суму 4303,81грн.; №3446 від 21.03.2005р. на суму 1020грн.; №3445 від 21.03.2005р. на суму 1173,96грн.; №3444 від 21.03.2005р. на суму 592,22грн.; №3443 від 21.03.2005 р. на суму 268,1грн.; №3442 від 21.03.2005р. на суму 429,12грн.; №3441 від 21.03.2005р. на суму 5894,64грн.; №3440 від 21.03.2005р. на суму 4829,64грн.; №3439 від 21.03.2005р. на суму 1558,88грн.; №3438 від 21.03.2005р. на суму 221,11грн.; №3437 від 21.03.2005р. на суму 5641,54грн.; №3436 від 21.03.2005р. на суму 335,54грн., всього на суму 98926,32грн.; за довіреності серії ЯКТ №445720 15.06.2005р. одержано продукції за видатковою накладною №4420 від 16.06.2005р. на суму 4080грн.; за довіреністю серії ЯКШ №175290 від 25.07.2005р. одержано продукції за видатковою накладною №4809 від 25.07.2005р. на суму 138,6грн.; за довіреністю серії ЯКТ №445618 від 21.03.2005р. одержано продукції за видатковою накладною №3535 від 24.03.2005р. на суму 25962,48грн.

Встановивши факт несплати відповідачем поставлених товарів суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновку про часткове задоволення позову та стягнення основного боргу на суму 219434,14грн., 102914,6грн. інфляційних та 18956,3грн. річних.

Проте, зазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Однак, при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки виконанню договірних умов, визначених п. 4 договору №9 про відступлення права вимоги від 26.09.2007р. щодо засвідчення права вимоги рахунками виставленими "Боржнику" "Первісним кредитором", дорученнями "Боржника", видатковими накладними, перелік яких надається в доповненні №1 до даного договору, з витребуванням вказаного доповнення та надання йому та вказаним у ньому первинним бухгалтерським документам належної правової оцінки у порядку ст. 43 ГПК України.

Водночас, відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 названого закону визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 даного закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. N165, зареєстр. в Мінюсті України 23.06.1997р. за N233/2037 (z0233-97) .

Однак, судами попередніх інстанцій всупереч вимог ст. 43 ГПК України без врахування дотримання сторонами наведених приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. N165, зареєстр. в Мінюсті України 23.06.1997р. за N233/2037 (z0233-97) , не було надано належної правової оцінки наявним в матеріалах даної справи податковим накладним (т.2 а.с.19-73).

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України) не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, доводи та заперечення сторін, і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 , 111-10 , 111-11 , 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Феодосійського казенного оптичного заводу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.-02.07.2008р. у справі №2-2/16493-2007 скасувати.

Справу №2-2/16493-2007 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.