14.12.2007р. між ТОВ "Промкабельзбут" (постачальник) та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (покупець) укладено договір №117ТР-543 про постачання продукції, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (провід та кабель ізольовані (кабель силовий, провід) згідно специфікації, а покупець –прийняти та оплатити. Сторони узгодили, що постачальник протягом 2-х днів після відвантаження продукції направляє покупцю рекомендованим листом оригінали рахунку-фактури, податкової накладної, дублікат залізничної накладної (в разі перевезення продукції залізничним транспортом). По прибуттю продукції в кінцевий пункт призначення її приймання здійснюється безпосередньо вантажоотримувачем з обов'язковим оформленням акту приймання (п.3.4, 3.5 договору). Загальна сума договору складала 2 898 573,00грн. Покупець сплачує постачальнику партію продукції протягом 45-ти календарних днів з дати її поставки покупцю (п.5.3, 5.4). За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (6.1 договору).

29.05.2008р. ТОВ "Промкабельзбут" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 2 897 606,82грн. заборгованості, 153 369,80грн. пені, 172 040,43грн. 7% штрафу, 12 691,46грн. 3% річних, 126 284,78грн. інфляційних, мотивуючи порушенням останнім своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перерахував на рахунок позивача 1 097 606,82грн., підтвердженням чого є відповідні платіжні доручення. Не погоджувався також із сумою нарахованих штрафних санкцій та невірним застосування ст. 231 ГК України, тому просив відмовити в задоволенні позову.

08.09.2008р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Мельник В.І.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Промкабельзбут" 1 800 000,00грн. основного боргу, 82 527, 38грн. пені, 126 284,78грн. інфляційних, 12 691,46грн. 3% річних та судові витрати. В частині стягнення штрафу відмовлено, посилаючись на те, що оскільки з відповідача стягнуто пеню, то вимоги про стягнення суми штрафу не підлягають задоволенню.

13.11.2008р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Отрюх Б.В.- головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення місцевого суду змінено. Присуджено до стягнення з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Промкабельзбут" 1 800 000,00грн. основного боргу, 153 369,80грн. пені, 172 040,43грн. штрафу, 126 284,78грн. інфляційних, 12 691,46грн. 3% річних та судові витрати. Апеляційний суд зазначав, що суд першої інстанції правильно встановив, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, проте відповідач, прийнявши продукцію, у порушення умов договору, оплатив її несвоєчасно та частково, тому правомірно стягнув з останнього зазначену суму заборгованості з урахуванням інфляційних та річних. Проте, з висновком місцевого суду про зменшення розміру пені та відмову в стягненні штрафу, суд апеляційної не погоджувався та зазначав, що зважаючи на умови договору (п.6.1) та вимоги ст. 230, ст. 231 ГК України позивачем правомірно нараховані сума пені та штрафу, тому підлягають стягненню з відповідача.

У касаційній скарзі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" посилались на неповне встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення незаконних рішень, тому просили їх скасувати, а справу направити для нового розгляду. Заявник зазначав, що кількість поставленої позивачем продукції не відповідала кількості, яку останній зобов'язувався передати відповідачу у власність відповідно до умов договору №117ТР-543, тому підстави для отримання грошових коштів відсутні. Також, зазначали, що ст. 231 ГП України передбачено відповідальність за порушення зобов'язань щодо надання послуг, поставки товарів, виконання робіт, тому стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання є неправомірним.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Змінюючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, вимоги норм діючого законодавства, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, обґрунтовано дійшов висновку про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар та стягнув з останнього суму заборгованості, розмір якої відповідачем не оспорювався, а також правомірно застосував наслідки, передбачені ч.2 ст. 231 ГК України та ст. 625 ЦК України

Виходячи з того, що при ухваленні постанови апеляційний суд, здійснив всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надав належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її зміни або скасування відсутні.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2008р. у справі господарського суду міста Києва №1/208 - без змін.