Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 р. у справі №32/53-08(37/76-08) (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги КЖЕП "Південне" задоволено частково: розірвано договір оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами №5/333 від 15.11.1999 р., укладений між Державним житлово-комунальним підприємством "Південне" (правонаступник —КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням каналізаційного господарства "Облводоканал" (правонаступник —МКВП "Дніпроводоканал"); стягнуто з відповідача —Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на користь позивача —Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Південне" було подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі №32/53-08(37/76-08) (судді: Лотоцька Л.О., БахматР.М., Євстигнеєв О.С.) апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради м.Дніпопетровськ задоволено: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 р. у справі №32/53-08(37/76-08) змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Розірвати договір оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами №5/333 від 15.11.99 р., укладений між Державним житлово-комунальним підприємством "Південне" (правонаступник —КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням каналізаційного господарства "Облводоканал" (правонаступник —МКВП "Дніпроводоканал"). Виселити Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" з напівпідвального приміщення площею 191,70 кв.м, що розташоване у будинку №20 по вул.Титова в м.Дніпропетровську. Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради 127 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, в тому числі і за подання апеляційної скарги, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

У касаційній скарзі Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі №32/53-08(37/76-08) та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 р. у справі №32/53-08(37/76-08), посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 653, 761 Цивільного кодексу України, оскільки: по-перше, з врахуванням наявності заборгованості за платежами на момент закінчення строку дії договору оренди (01.12.2002 р.) і несплати цієї заборгованості відповідачем протягом 10 календарних днів із моменту закінчення строку дії договору оренди, вказаний договір згідно з умовами п. 5.3 договору 10.12.2002р. автоматично припинив дію, у зв'язку з чим застосування апеляційним господарським судом ст. 653 Цивільного кодексу України є неправомірним; по-друге, оскільки нежитлові приміщення по вул.Титова, 20 на баланс позивача не передавалися, позивач не є власником вказаних нежитлових приміщень, у зв'язку з чим не має права ними розпоряджатися, в т.ч. і виселити відповідача з вказаних приміщень.

Позивач, третя особа-1, третя особа-2 та третя особа-3 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

15.11.1999 р. між Державним житлово-комунальним підприємством "Південне" (орендодавець, правонаступник — КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Облводоканал" (орендар, правонаступник —МКВП "Дніпроводоканал") було укладено договір оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами №5/333, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення за адресою: вул.Титова, буд. 20 загальною площею 191,70 кв.м для використання його під розміщення дільниці абонентського відділу.

Відповідно до розділу 5 цього договору він діє з 01.12.1999 р. до 01.12.2000р. За умови бездоганного виконання орендарем платіжних зобов’язань за договором, а також за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він автоматично пролонговується на той же строк та на тих же умовах (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору за наявності у орендаря на момент закінчення строку дії цього договору заборгованості за передбаченими цим договором платежами та непогашенні її протягом 10 календарних днів із моменту закінчення зазначеного в договорі строку дії, договір автоматично припиняється з усіма випливаючими звідси правовими наслідками. Поновлення договору в таких випадках може мати місце тільки за умови погашення заборгованості та зі згоди орендодавця.

Листом від 11.09.2003 р. №3137 "Про передачу приміщення на баланс управління водопровідно-каналізаційного господарства" Обласне житлово-ко му нальне підприємство "Південне" повідомило Дніпропетровську обласну раду про те, що воно не заперечує проти передачі на баланс Державному комунальному виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства нежитлового приміщення площею 279,5 кв.м, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Титова, 20.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.12.2003р. №3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлового приміщення по вул.Титова, 20" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. №891 (891-95-п) "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , на підставі листа МКВП "Дніпроводоканал" від 24.09.2003 р. №3110/28-06 вирішено передати з балансу Обласного житлово-комунального підприємства "Південне" на баланс Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" нежитлове напівпідвальне приміщення, розташоване за адресою: м.Дніпропет ровськ, вул.Титова, 20.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 04.04.2005р. №1322 "Про внесення доповнень до рішення виконкому міської ради від 18.12.03№3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлового приміщення по вул.Титова, 20" (а.с. 27) відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , на підставі листа Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" від 28.02.2005 р. №1615/28-06 виконкомом міської ради було доповнено пункт 1 рішення виконкому міської ради від 18.12.2003 р. №3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлове приміщення по вул.Титова, 20" після слів "напівпідвальне приміщення" словами "№105 та квартири №23 і №24, загальною площею 286,1 кв.м"; зобов’язано МКВП "Дніпроводоканал" протягом місяця з моменту зарахування на баланс об’єкта нерухомості надати до комітету комунальної власності міської ради інформацію для внесення до Реєстру об’єктів права комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська за встановленою формою.

Докази передачі позивачем спірного приміщення на баланс відповідача в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач протягом 4-х років не виконував умови договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, Комунальне житлово-експлуата ційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення по вул.Титова, 20 в м.Дніпропетровську №5/333 від 15.11.1999 р., укладеного між позивачем і відповідачем та зобов'язання відповідача звільнити нежиле приміщення в жилому будинку №20 по вул.Титова в м.Дніпропетровську на підставі ст.ст. 763, 782 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Задовольняючи частково позовні вимоги у частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами №5/333 від 15.11.1999 р., укладеного між Державним житлово-комунальним підприємством "Південне" (правонаступник —КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням каналізаційного господарства "Облводоканал" (правонаступник —МКВП "Дніпроводоканал"), та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про виселення відповідача зі спірного приміщення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, прийняття виконкомом Дніпропетровської міської ради 18.12.2003 р. рішення №3603 про передачу спірного приміщення з балансу орендодавця (позивача) на баланс орендаря (відповідача) і є такою істотною зміною обставин, яка є підставою для розірвання договору згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України (у зв'язку з істотною зміною обставин); по-друге, враховуючи, що станом на час прийняття рішення у справі наявне рішення компетентного органу (виконкому) про передачу спірного приміщення з балансу позивача на баланс відповідача, позовні вимоги про зобов'язання звільнити вказане приміщення задоволенню не підлягають.

Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, апеляційний господарський суд виходив із того, що: по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а несплата відповідачем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди згідно з вказаною нормою закону; по-друге, відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди (господарський суд першої інстанції —на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотною зміною обставин, якою суд вважає прийняття виконкомом Дніпропетровської міської ради 18.12.2003 р. рішення №3603 про передачу спірного приміщення з балансу позивача на баланс відповідача; а господарський суд апеляційної інстанції —на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України —у зв'язку з істотним порушенням договору другою стороною), господарські суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що предметом позову є вимоги про розірвання договору оренди від 15.11.1999 р. №5/333 та звільнення орендованого приміщення на підставі ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 782 Цивільного кодексу України у зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом чотирьох років.

Докази зміни позивачем підстав або предмету позову в матеріалах справи відсутні.

Крім того, слід взяти до уваги наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Як визначено ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, яка в свою чергу у двадцятиденний термін повинна повідомити другу сторону про результати розгляду. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом не досліджувались обставини щодо дотримання позивачем порядку розірвання договору оренди, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України.

Підстави розірвання договору оренди встановлено у ст. 783 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального рем онту був покладений на наймача.

Матеріали справи свідчать, що підставою розірвання договору оренди позивач зазначив ст. 782 Цивільного кодексу України (а.с. 3), яка передбачає право наймодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Однак, господарськими судами не встановлено, чи направляв позивач відповідачу повідомлення про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати.

Не надано господарськими судами оцінки і доводам відповідача про те, що: по-перше, дія договору оренди від 15.11.1999 р. №5/333 припинена ще 10.12.2002р. відповідно до п. 5.3 договору (згідно з яким при наявності у орендаря на момент закінчення строку дії договору заборгованості за передбаченими цим договором платежами та непогашенні її протягом 10 календарних днів із моменту закінчення зазначеного в договорі строку дії, договір автоматично припиняється з усіма випливаючими звідси правовими наслідками); по-друге, спірне приміщення вже не знаходиться в господарському віданні позивача і позивач не має права ним розпоряджатися (а.с. 25–26).

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі №32/53-08 (37/76-08) задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 р. у справі №32/53-08 (37/76-08) скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.