Розпорядженням №02.03-10/69 від 17.02.2009р. у зв'язку з лікарняним судді Ходаківської І.П.. змінено склад колегії суддів у справі №14/175 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

У липні 2008 року Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про демонтаж пересувної малої архітектурної форми наАДРЕСА_1, яка належить відповідачу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2008р. (суддя Кітаєва С.Б.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2008р. (судді Якімець Г.Г., Зварич О.В., Юрченко Я.О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 здійснити демонтаж належної їй пересувної малої архітектурної форми за АДРЕСА_1

Рішення судів вмотивовані тим, що відповідач на виконання розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008р. №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм поАДРЕСА_1" демонтаж належної йому малої архітектурної форми не здійснив, термін дії дозволу, наданого відповідачу на розміщення малої архітектурної форми закінчився 14.11.2007р., таким чином, враховуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , Порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №121 від 14.11.2002р., Правил благоустрою та утримання території м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №816 від 26.10.2000р., суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі залишивши позовні вимоги без розгляду, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що на підставі розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 13.11.2006р. №1545, фізичній особі-підприємцеві ОСОБА_1 видано дозвіл №36-06-09-584, який зареєстрований 13.11.2006р. на розміщення малої архітектурної форми та відкриття об'єкту дрібно-роздрібної торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування (пересувної мережі) за АДРЕСА_1, терміном дії до 14.11.2007р. та укладено договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою площею 6,0 кв.м. від 14.11.2006р. №567 на термін з 14.11.2006р. до 14.11.2007р.

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008р. №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм поАДРЕСА_1" зобов'язано власників звільнити від матеріальних цінностей та здійснити демонтаж належних їм малих архітектурних форм наАДРЕСА_1 терміном до 28.01.2008р.

На виконання п.1 зазначеного розпорядження позивачем направлено відповідачу попередження №34/419 від 31.05.2008р., в якому зобов'язано відповідача терміново здійснити демонтаж малої архітектурної форми.

Однак, вимоги про здійснення демонтажу відповідач не виконав. Розміщення малої архітектурної форми наАДРЕСА_1 здійснюється підприємцем без отримання дозволу на її розміщення та без укладення відповідного договору оренди, що підтверджується актом проведення спільної рейдової перевірки від 10.06.2008р.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст. 11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування. Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим, а також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи №14/175 Львівським апеляційним господарським судом, відповідач у доповненні до апеляційної скарги заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Львівської області справи №2а-3822/08 за позовом фізичних осіб -підприємців ОСОБА_2 ОСОБА_1, ОСОБА_3. до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання нечинним розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм поАДРЕСА_1".

Апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм поАДРЕСА_1" є первісним по відношенню до предмету спору у цій справі, тому суд повинен оцінити вказані обставини в розрізі статті 79 Господарського процесуального кодексу України на предмет зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Статтею - 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги всі вищевикладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.