Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Любарська Г.В. (дов. від 01.01.09),

відповідача-1: Плешаков О.С. (дов. від 02.07.07),

відповідача-2: Акімова Л.Ю. (дов. від 24.11.08 № 1194/02-12),

Рішенням від 10.09.2008 господарського суду м. Севастополя позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин про відмову, оформлений листом голови правління - президента ВАТ "Севастопольський морський завод" Череватим Анатолієм Олександровичем вихідної №08-01.056 від 13.03.2006, від права постійного користування земельною ділянкою, орієнтовною площею 0,40 га, вчинений на користь ТОВ "ЄОС". З ТОВ "ЄОС" на користь ВАТ "Севастопольський морський завод" стягнуто 85 грн. державного мита та 118 грн. на - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 22.10.08 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "ЄОС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Фороська селищна рада та ВАТ "Севастопольський морський завод" подали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а судові рішення –без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, Рішення № 15 третьої сесії п'ятого скликання Фороської селищної ради від 28.04.2006 ТОВ "ЄОС" надано дозвіл на збір матеріалів попередніх погоджень щодо місця розташування об'єкту та його розміру (орієнтовною площею 0,40 га) з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку з земель ВАТ "Севастопольський морський завод".

Підставою для прийняття зазначеного рішення стали: відмова Голови Правління-Президента ВАТ "Севастопольський морський завод" Череватого А.О. № 08-01.056 від 13.03.2006, звернення директора ТОВ "ЄОС" Дейнека К.М. від 25.04.2006 № 11.

У тексті вказаного вище листа Голови Правління-Президента ВАТ "Севастопольський морський завод" Череватого А.О. "Про відмову від частини земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 40 га" зазначено, що ВАТ "Севастопольський морський завод" розглядає заяву ТОВ "ЄОС" про реалізацію нерухомого майна для організації сімейного відпочинку з дітьми. Службами ВАТ "Севастопольський морський завод" ведеться підготовка відповідних документів, у зв'язку з чим ВАТ "Севастопольський морський завод" відмовляється від частини земельної ділянки орієнтовною площею 0, 40 га, на якому розташовано заявлене майно.

Судами з’ясовано, що зазначена земельна ділянка (площею 0, 40 га), від права користування якою ВАТ "Севморзавод" відмовився, входить до складу земельної ділянки загальною площею 41, 7536 га (з наступними коригуваннями), якою ВАТ "Севморзавод" користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею II - КМ № 002888, реєс. № 21 від 24.07.01.

Звертаючись з позовом у даній справі, ВАТ "Севморзавод" послалось на те, що спірний правочин вчинено без достатнього обсягу дієздатності голови Правління, тобто без попереднього узгодження зі Спостережною Радою, відмова здійснена посадовою особою на користь пов'язаної юридичної особи, голова Правління діяв з перевищенням повноважень, в порушення інтересів юридичної особи.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій послались на те, що відмова ВАТ "Севастопольський морський завод" від права користування земельною ділянкою шляхом направлення відповідного листа за підписом органу, вповноваженого на подібні дії установчими документами Товариства - є одностороннім правочином спрямованим на припинення прав та обов'язків ВАТ "Севастопольський морський завод" як землекористувача земельної ділянки; відмова від частини земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 40 га, викладена у листі Голови Правління-Президента ВАТ "Севастопольський морський завод" Череватого А.О. (вихід. №08-01.056 від 13.03.2006), повинна відповідати вимогам, встановленим § 1 Глави 16 Розділу 4 Цивільного кодексу України (435-15) , в той же час, спірний правочин було вчинено одноособово Головою Правління-Президентом ВАТ "СМЗ" без попереднього погодження із Спостережною Радою, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, як правочин вчинений особою без достатнього обсягу дієздатності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судами попередніх інстанцій не досліджено чинність наявного в матеріалах справи рішення від 29.12.06 № 11.20 10 сесії 5 скликання Фороської селищної ради, яким скасовано рішення № 15 третьої сесії п'ятого скликання Фороської селищної ради від 28.04.2006, а також не взято до уваги та не витребувано у порядку, встановленому ГПК України (1798-12) , лист від 07.12.06 № 01-1915 в.о. генерального директора ВАТ "Севморзавод", яким відкликано спірний лист –відмову від 13.03.06 № 08-01.056.

Крім того, суди попередніх інстанцій, посилаючись в оскаржуваних рішеннях на рішення № 15 третьої сесії п'ятого скликання Фороської селищної ради від 28.04.2006, підставою для прийняття якого став спірний лист –відмова від 13.03.06 № 08-01.056, помилково зазначають дату його прийняття –замість 28.04.06 вказують 08.04.06.

Без з’ясування вказаних вище обставин неможливо дійти обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин у даній справі, наявності порушеного права у позивача та прийняти правомірне рішення у справі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 10.09.08 господарського суду м. Севастополя та постанову від 22.10.08 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5020-12/349 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.