Дочірнє підприємство "Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізико-хімічного інституту ім. О.В.Богатського Національної академії наук України про визнання договору оренди нерухомого майна від 01.04.2008р. дійсним.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.04.2008р. (суддя Г.В.Семенюк), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. (судді: Л.І.Бойко, Т.А.Величко, А.М.Жукова), позовні вимоги задоволено повністю, визнано договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств, укладений 01.04.2008р. між Фізико-хімічним інститутом ім. О.В.Богатського Національної академії наук України та Дочірнім підприємством "Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк" дійсним.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського Національної академії наук України подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. Свою вимогу Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського Національної академії наук України мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Фізико-хімічного інституту ім. О.В.Богатського Національної академії наук України підлягає задоволенню частково.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України".

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України" об'єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об'єкти майнового комплексу галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що об'єкти майнового комплексу Національної академії наук України, якими є матеріальні та нематеріальні активи, належать, зокрема, Національній академії наук України на праві господарського відання і передаються на праві оперативного управління організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України" Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Національна академія наук України, зокрема, надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

Господарським судом встановлено, що 18.01.2008р. відповідачем було проведено конкурс на право укладання договорів оренди нежитлових приміщень, що розташовані у м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, флігель - п'ять поверхів, загальною площею 878,0 кв.м. та нежитлове приміщення, яке знаходиться в п'ятиповерховому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, перший поверх, загальною площею 37,2 кв.м., що є нерухомим майном Національної Академії наук України, на підставі постанови Бюро Президії НАН України № 340 від 05.12.2007р. на проведення конкурсу щодо зазначеного майна.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін господарський суд встановлює на підставі доказів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо дозволу НАН України на проведення конкурсу щодо нежитлових приміщень, що розташовані в м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, флігель - п'ять поверхів, загальною площею 878,0 кв.м. та нежитлове приміщення, яке знаходиться в п'ятиповерховому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 37, перший поверх, загальною площею 37,2 кв.м.

Згідно ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) , на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Господарським судом встановлено, що 01.04.2008р. на підставі проведеного конкурсу між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, який позивач просить визнати дійсним.

Проте, господарським судом не досліджувалися обставини щодо правомірності проведення конкурсу та відповідності умов укладеного між сторонами договору конкурсним пропозиціям.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, згідно ч.ч. 1-5 якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проте, вирішуючи спір, щодо дійсності правочину, що укладений сторонами, господарський суд не досліджував обставин щодо дотримання сторонами вимог, які є необхідними для чинності правочину, зокрема, щодо змісту правочину та відповідності його чинному законодавству.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізико-хімічного інституту ім. О.В.Богатського Національної академії наук України задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. у справі № 27/46-08-1572 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області