розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23грудня 2008року у справі №18/15-2991(1/86-4904)Господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут", м. Львів, до Приватного підприємства "Санні", м.Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамара", м. Львів, про розірвання договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Санні", м.Тернопіль, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут", м. Львів, про зобов'язання вчинити дії та стягнути збитки в сумі 6890000грн.,

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився;

відповідача –Рісний М.Б. (дов. від 17.02.09);

третьої особи –Гентош Р.Є. (дов. від 01.12.08),

У грудні 2007 року позивач –ТОВ "Ресторан Беркут" –пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ПП "Санні" про розірвання договору купівлі-продажу.

Вказував, що 10.06.03 між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08, яке розташоване під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові.

Зазначав, що продані ним нежитлові приміщення безпідставно займають треті особи і при укладенні договору купівлі-продажу № 88/08 між ним та відповідачем була домовленість про спільне вчинення дій щодо виселення вказаних осіб з нежитлових приміщень.

Посилаючись на ту обставину, що відповідачем не вчиняються дії щодо виселення третіх осіб із нежитлових приміщень, які розташовані під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові, позивач просив прийняти рішення про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.03.

У грудні 2007 року ПП "Санні" пред’явив у господарському суді зустрічний позов до ТОВ "Ресторан Беркут" про зобов'язання вчинити дії та стягнути збитки в сумі 6890000грн.

Вказував, що 01.12.03 між ним, як власником нежитлових приміщень, які розташовані під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові, та ТОВ "Торговий дім "Тамара" було укладено договір оренди вказаних нежитлових приміщень.

Посилаючись на ту обставину, що куплені ним нежитлові приміщення зайняті третіми особами, з якими у нього відсутні будь-які правовідносини, позивач за зустрічним позовом просив зобов'язати ТОВ "Ресторан Беркут" вчинити дії пов’язані з виселенням третіх осіб та стягнути збитки в сумі 6890000грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2007 року (суддя Левандовський Ю.Я.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.

Зобов’язано ТОВ "Ресторан Беркут" виконати належним чином умови укладеного між ТОВ "Ресторан Беркут" та ПП "Санні" договору від 10.06.03 купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 2 823,0 кв.м. (цегляної площадки-споруди, площею 1 379,3 кв.м. та павільйону міні-ринку, площею 1 207,9 кв.м., які розташовані під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові щодо передачі придбаного майна та забезпеченні виселення третіх осіб.

Постановлено стягнути з ТОВ "Ресторан Беркут" на користь ПП "Санні" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 6 240 000 грн.

В решті зустрічного позову відмовлено.

Рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову мотивоване посиланнями на ту обставину, що умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна № 88/08 від 10.06.03 не передбачено такого наслідку порушення виконання зобов’язання, як розірвання договору.

Рішення в частині часткового задоволення зустрічного позову мотивоване посиланнями на ту обставину, що оскільки нежитловими приміщеннями, які належать на праві власності ПП "Санні" користуються треті особи, то фактично ТОВ "Ресторан Беркут" не виконав свої договірні зобов’язання та не передав об’єкт купівлі-продажу власнику в зв’язку з чим останній поніс збитки.

У вересні 2008 року ТОВ "Ресторан Беркут" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року за нововиявленими обставинами.

Правовою підставою для перегляду зазначеного рішення за нововиявленими обставинами ТОВ "Ресторан Беркут" вказав ту обставину, що з листа ТОВ "Торговий дім "Тамара" від 22.08.08 йому стало відомо про те, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.12.03, які розташовані під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові, між ПП "Санні" та ТОВ "Торговий дім "Тамара" не укладався.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09 жовтня 2008 року (суддя Охотницька Н.В.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року залишено без змін, заяву про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року за нововиявленими обставинами –без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що вказана заявником обставина не є нововиявленою, оскільки договір оренди нежитлових приміщень № 00/45 від 01.12.03, укладений між ПП "Санні" та ТОВ "Торговий дім "Тамара", був об’єктом дослідження при постановленні оскаржуваного рішення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. –головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) ухвалу залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Ресторан Беркут", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно пункту 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 27.02.1981 № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) , не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права. Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1.1 Роз’яснення ВГС України, відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) .

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що вказаний заявником лист ТОВ "Торговий дім "Тамара" від 22.08.08 з якого йому стало відомо про те, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.12.03, які розташовані під № 59-Б по вул. В.Великого в м. Львові, між ПП "Санні" та ТОВ "Торговий дім "Тамара" не укладався не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вказаний договір був предметом дослідження при розгляді справи місцевим судом.

Посилання касаційної скарги на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та грунтуються на неправильному тлумаченні скаржником ст. 112 ГПК України, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.