Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2008р. (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; визнано право власності за Приватним малим підприємством фірма "МИР" на об’єкт нерухомого майна "Станція технічного обслуговування", розташованого за адресою: вул. Тітова, 206а, м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, що складається з споруд:

1) літ А-3 (основна частина –станція технічного обслуговування), що складається з: I. –підсобного приміщення (11,2м2); II. –коридору (8,7м2); III. –основного приміщення (388,1м2); IV. –основного приміщення (74,2м2); V. –коридору (9,2м2); VI. –щитова (2,9м2); VII. –щитова (2,5м2); VIII. –коридору (3,6м2); IX. – підсобного приміщення (4,5м2); X. –підсобного приміщення (18,9м2); XI. –основного приміщення (216,8м2); XII. –основного приміщення (155,4м2); XIII. –основного приміщення (102,3м2); XIV. –коридору (11,3м2); XV. –підсобного приміщення (5,9м2); XVI. –підсобного приміщення (11,7м2); XVII. –сходів (15,1м2); XVIII. –основного приміщення (701,4м2); XIX. –основного приміщення (74,8м2); XX. –сходів (17,3м2); XXI. –основного приміщення (44,5м2); XXII. –підсобного приміщення (8,7м2); XXIII. –основного приміщення (155,4м2); XXIV. –основного приміщення (289,3м2); XXV. –сходів (7м2);

2) літ а -1 (добудова до основної частини) –14,1м2;

3) літ а,-1 (добудова до основної частини) –7,1м2;

4) літ а,,-1 (добудова до основної частини) –4,7м2;

5) літ о/я-1 оглядова яма –5,9м2;

6) літ о/я-2 оглядова яма –5,9м2,

загальною вартістю 248923грн.

В касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2008р. і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його прав та обов’язків.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в письмовому клопотанні просить касаційну скаргу у даній справі розглядати без участі його представника у зв’язку із скороченням фінансування на відрядження.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва на аукціоні, укладеного 28.08.1998 року між Приватним малим підприємством фірма "МИР" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, та акту прийому-передачі незавершеного будівництва їдальні на 300 посадочних місць по вул. Тітова, 206 в м. Верхньодніпровську від 15.11.1999 року ПМП фірма "МИР" є власником об’єкту незавершеного будівництва - корпусу № 1-А (їдальня) заводу "Керміконд", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова.

Згідно п.1.2 вказаного договору право власності на об’єкт незавершеного будівництва переходить до ПМП фірми "МИР" з моменту нотаріального посвідчення договору. Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні було посвідчено 28.08.1998 року Комаровою І.В. - державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за №1401.

Між Приватним малим підприємством фірмою "МИР" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області були укладені угоди № 2 від 25.02.2003 року і № 3 від 17.08.2006 року, згідно яких були внесені зміни до основного договору купівлі-продажу від 28.08.1998 року, відповідно до яких був перепрофільований об’єкт приватизації під станцію технічного обслуговування автомобілів, з визначення строків закінчення будівництва, а саме 31.12.2007 року. Додаткові угоди № 2 та № 3 посвідчені державним нотаріусом Комаровою І.В. та державним нотаріусом Малашовою Т.В. і зареєстровані в реєстрі за № 301, № 2470.

На виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва на аукціоні - корпусу №1-А (їдальня) заводу "Керміконд", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул. Тітова, від 28.08.1998 року, та додаткових угод № 2 від 25.02.2003 року та № 3 від 17.08.2006 року, позивач здійснював будівельно-монтажні роботи по добудові і реконструкції об’єкту приватизації - станції технічного обслуговування, з урахуванням перепрофілювання об’єкту приватизації, з залученням відповідних фахівців у галузі будівництва, з використанням відповідного устаткування і матеріалів, придбаних за власний кошт.

Також судом встановлено, що добудова і реконструкція вказаних приміщень було здійснено господарським способом без належного дозволу, і належно затвердженого проекту (відповідної проектно-технічної документації), тому є самочинним будівництвом.

Самочинне будівництво (добудова і реконструкція об’єкту незавершеного будівництвом) було здійснене на земельній ділянці, яка була в установленому порядку надана Приватному малому підприємству фірма "МИР" по договору про плату за користування земельною ділянкою (на умовах оренди) від 25.01.2008 року.

Застосувавши приписи ст. 376 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позову про визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна "Станція технічного обслуговування", розташованого за адресою: вул. Тітова, 206а, м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область.

Разом з тим визнаючи за позивачем право власності на спірний об’єкт, місцевий господарський суд не перевірив, чи не порушує таке визнання права власності права чи інтереси третіх осіб.

За змістом ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у касаційній скарзі посилається на те, що рішення господарського суду було прийнято без залучення скаржника, чим порушено його права –сторони по договору купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401, яка відповідно до вимог ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" здійснює контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу.

В касаційній скарзі її заявник доводить, що господарським судом при розгляді справи не було враховано ту обставину, що протягом 2000-2007 років Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відповідно до чинного законодавства здійснювало контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401 та додаткових угод №1 від 23.05.2001р., №2 від 25.02.2003р., №3 від 17.08.2006р, які є невід’ємними частинами цього договору.

Також в підтвердження своїх доводів скаржник посилається на те, що на момент прийняття рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2008р. існував спір у справі №19/82-08 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ПМП фірмою "Мир" –сторонами по договору купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401 з приводу невиконання покупцем умов вказаного договору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вказані в касаційній скарзі обставини мають бути перевірені місцевим господарським судом.

Вищевикладене не було взято судом до уваги і не вирішено питання щодо можливого порушення прав та законних інтересів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

З огляду на зазначене постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа згідно з пунктом 3 ст. 111-9 ГПК України –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарському суду першої інстанції, врахувавши викладене та встановивши обставини справи з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України, належить вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2008р. у справі №14/177-08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.