розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання Першого заступника прокурора Хмельницької області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16липня 2008 року у справі №12/4508 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво", м.Хмельницький, до Хмельницького бюро технічної інвентаризації, м.Хмельницький, про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності та видати свідоцтво на право власності,

за участю представників:

позивача –Ковальчук Ю.П. (дов. від 21.03.2008)

відповідача –не з'явився

прокурора –Сахно Н.В. (посв. № 99 від 20.05.2004 )

У липні 2008 року позивач –ТОВ " Браво" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності та видати свідоцтво на право власності.

Вказував, що 17.06.2008 він звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності ТОВ " Браво" на приміщення дитячого кафетерію, яке розташоване під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький.

19.06.2008 відповідач надіслав позивачу листа №4454/01-15 про відмову у реєстрації права власності на підставі п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно ( наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) ), згідно якого тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею не підлягають державній реєстрації.

Посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача та висновок спеціаліста № 692-с/08 від 13.06.2008 про належність приміщення дитячого кафетерію до ІІІ-ї групи капітальності, –позивач просив визнати за ним право власності на споруду кафетерію площею 135, 8 кв.м., що розташована під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький та зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на споруду кафетерію площею 135, 8 кв.м., що розташована під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький та видати свідоцтво на право власності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року (суддя Шпак В.О.), позов задоволено частково.

Постановлено визнати за ТОВ "Браво" право власності на споруду кафетерію площею 135, 8 кв.м., що розташована під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький.

В частині зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на споруду кафетерію площею 135, 8 кв.м., що розташована під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький та видати свідоцтво на право власності припинено провадження у справі.

В частині задоволення позову, судове рішення мотивоване посиланнями на ст. 392 ЦК України та відсутність порушень прав інших осіб внаслідок самочинного будівництва спірного майна.

В частині припинення провадження у справі рішення мотивоване посиланнями на п.1 ст. 80 ГПК України та підвідомчість вказаних позовних вимог судам адміністративної юрисдикції.

Перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Хмельницької міської ради на підставі ст. 29 ГПК України подав касаційне подання в якому, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 331 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" та ст. 24 ГПК України, просив рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно рішення виконкому Хмельницької міської ради №1434 від 26.12.2007 "Про надання дозволу на передачу в найм майна (елементів доріг, тротуарів та газонів) під розміщення та експлуатацію тимчасових об'єктів торгівлі по наданню послуг населенню" управлінню житлово-комунального господарства дозволено передати в найм майно елемент тротуару, газону по вул. Свободи №1а, площею 144,0 кв. м. на умовах сучасних архітектурно-естетичних вимог облаштування об'єкту ТОВ "Браво" під розміщення та експлуатацію павільйону під заклад ресторанного господарства –кафетерій на 2 роки 11 місяців (акт вибору місця розташування тимчасового об'єкту майнового найму).

22.02.2008 на виконання вказаного рішення між управлінням житлово-комунального господарства (наймодавець) та ТОВ "Браво" (наймач) укладено договір №116, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове користування майно, а саме: елемент газону, тротуару по вул. Свободи №1а в м. Хмельницький, місце розташування якого визначається актом вибору об'єкта майнового найму, під розміщення та експлуатацію павільйону під заклад ресторанного господарства –кафетерій, площею 144,0 кв.м.

Згідно п.5.1 договору договір складений строком на 2 роки 11 місяців і діє з 22.02.2008 по 22.01.2001.

11.01.2008 позивач отримав дозвіл №299 на встановлення тимчасового об'єкту –павільйону під заклад ресторанного господарства (кафетерій) по вул. Свободи №1а в м. Хмельницький, строком згідно договору №116.

15.02.2008 відповідачем був виготовлений технічний паспорт на приміщення (павільйон під заклад ресторанного господарства –кафетерій) під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький.

Вважаючи встановлене приміщення-кафетерію об'єктом нерухомого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації, позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на приміщення дитячого кафетерію, яке розташоване по вул. Свободи №1а в м. Хмельницький, проте, отримав відмову, яка стала підставою звернення ТОВ "Браво" з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов в частині визнання права власності позивача на приміщення дитячого кафетерію, господарський суд посилався на ст.ст. 182, 392 ЦК України та виходив з того, що спірне приміщення є самочинно збудованим об'єктом нерухомого майна, який відповідає будівельним нормам і правилам та не порушує права інших осіб.

Дані висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Посилаючись на зазначену статтю, як на підставу задоволення позову, господарський суд всупереч ст.ст. 43, 84 ГПК України не зазначив в чому полягає оспорювання або невизнання відповідачем права власності позивача на спірну споруду кафетерію та не з'ясував що є підставою звернення позивача з позовом до Хмельницького бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 7.02.2002 N 7/5 (z0157-02) ) підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Вирішуючи спір, господарський суд не звернув уваги на правовий статус Хмельницького БТІ, яке відповідно до зазначеного положення здійснює лише реєстрацію права власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності.

Крім того, відповідно до п.1.6 Тимчасового положення, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

До нерухомих речей згідно ст. 182 ЦК України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Господарський суд, посилаючись на висновок спеціаліста № 692-с/08 від 13.06.2008 вважав споруду кафетерію об'єктом нерухомого майна, право власності на яку підлягає державній реєстрації.

З даними висновками суду погодитись не можна, оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що споруда кафетерію встановлювалась та приймалась в експлуатацію як тимчасовий об'єкт, в технічному паспорті приміщення від 15.02.2008 дані про фундамент приміщення відсутні, а висновок спеціаліста, на який посилався суд, відповідно до ст. 42 ГПК України не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд в порушення ст. 43 ГПК України не дав належної юридичної оцінки предмету спору, не з'ясував правову підставу позову, характер спірних правовідносин сторін, правовий режим спірного майна та дійшов передчасних й необґрунтованих висновків про задоволення позову в частині визнання права власності позивача на приміщення кафетерію.

Також, господарському суду слід було мати на увазі, що відповідно до п.6.1, Тимчасового положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Бюро технічної інвентаризації згідно п.6.2 Тимчасового положення можуть лише проводити підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства.

Оскаржуваний судовий акт не містить будь-яких правових висновків щодо законності пред'явлення позовної вимоги про зобов'язання видати свідоцтво на право власності до бюро технічної інвентаризації

Крім того, спірне нерухоме майно встановлене на земельній ділянці, площею 144 кв.м. під №1а по вул. Свободи в м. Хмельницький, яка надана позивачу в тимчасове користування і в силу ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" належить до об'єктів комунальної власності та знаходяться в управлінні Хмельницької міської ради.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи заступника прокурора про те, що оскаржуване рішення стосується права та інтереси Хмельницької міської ради, яка не була залучена до участі у справі.

Відповідно до ст. 11110 підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

У зв'язку з наведеним рішення підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.