ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2009 р.
№ 6/4898
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ-Сервіс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.2008 року у справі № 6/4898 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ-Сервіс" до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 183 630,16 грн. інфляційних сум, 3 % річних в сумі 2 2012,84 грн. та пені у сумі 50 056,33 грн. у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання за договором поруки від 31.05.2006 року з оплати заборгованості.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.10.2008 року в позові відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалося.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняте у ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" (боржник) та ВАТ "Кредобанк" (банк) було укладено договір № 1-пз від 31.05.2006 року про припинення зобов'язань за кредитним договором № 03/125 від 28.08.2003 року укладеним між ними на умовах цієї угоди.
За п. 2.1 зазначеного договору, боржник зобов'язався сплатити банку заборгованість в сумі 403 304,82 грн. в день підписання цього договору.
Пунктом 3.1 даного договору встановлено, що виконання зобов'язання боржника, передбаченого п. 2.1 договору, забезпечується шляхом видачі
Доповідач-Вовк І.В.
ТзОВ "ОЛ-Сервіс" поруки за виконання ВАТ "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" зобов'язання перед банком.
31.05.2006 року між сторонами та ВАТ "Кредобанк" (банк) було укладено договір поруки, за умовами якого позивач (поручитель) зобов'язався відповідати перед банком за належне виконання відповідачем (боржником) зобов'язання за договором № 1-пз від 31.05.2006 року про припинення зобов'язання за кредитним договором № 03/125 від 28.08.2003 року з оплати 403 304,82 грн.
Згідно платіжного доручення № 145 від 31.05.2006 року поручитель сплатив банку заборгованість боржника в сумі 403 304,82 грн.
Відповідач на виконання договору поруки здійснив оплату поручителю в повному обсязі протягом 11-16 квітня 2008 року.
Предметом даного судового розгляду є вимоги поручителя про стягнення з боржника інфляційних сум, 3 % річних та пені у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за договором поруки.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних сум, 3 % річних та пені за заявленими вимогами у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за договором поруки, і це підтверджується матеріалами та обставинами справи.
Отже, суд дійшов правильного висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог за недоведеністю й обґрунтовано відмовив в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржене судове рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ-Сервіс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.2008 року - без змін.
Головуючий суддя П.Гончарук Судді І. Вовк М. Малетич