розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09жовтня 2008 року у справі № 5/113 Господарського суду Полтавської області за позовом: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Маяк", м.Полтава; 2)Відкритого акціонерного товариства "ПМК Легбуд", м.Полтава, до: 1)Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області; 2)Відкритого акціонерного товариства "Полтавське", Полтавська область; 3)Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар’єр піску", м.Полтава, про виключення майна з акту опису та арешту,

за участю представників сторін:

позивача-1 –Верещака Г.М. (дов. від 17.02.09);

позивача-2 –не з’явився;

відповідача-1 –Пецяк Л.В. (дов. від 16.02.09);

відповідача-2 –не з’явився;

відповідача-3 –Верещака Г.М. (дов. від 23.10.07),

У березні 2008 року позивачі –1) ТОВ "Полтава-Маяк" та 2) ВАТ "ПМК Легбуд" –пред'явили у господарському суді позов до відповідачів –1) ВДВС ГУЮ у Полтавській області, 2)ВАТ "Полтавське" та до 3)ВАТ "Яциново-Слобідський кар’єр піску" про виключення майна з акту опису та арешту.

Вказували, що 03.03.08 на виконання наказу № 5/615 від 21.02.08, виданого Господарським судом Полтавської області, відповідачем-1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з відповідача-3 на користь відповідача-2 9 445 399,04 грн.

Зазначали, що відповідачем-1 проведено опис майна відповідача-3 та складено відповідний акт про опис та арешт майна.

Посилаючись на порушення відповідачем-1 їх майнових прав на описане та арештоване майно, позивачі просили виключити з акту опису та арешту майна від 03.03.08 ПЗУ-ЗМ інв. № 356/06 та станок точильний.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03 липня 2008 року (суддя: Гетя Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачами, в порушення ст. 33 ГПК України, не доведено право власності на описане та арештоване майно відповідачем-1.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2008 року (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. –головуючий, Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення скасовано, постановлено нове рішення.

Постановлено виключити з акту опису та арешту майна, складеного 03.03.08 державним виконавцем ВДВС Головного управління юстиції у Полтавській області, земснаряд в робочому стані вартістю 200 000 грн. та станок точильний в робочому стані вартістю 1 000 грн.

Стягнути з ВДВС на користь ТОВ "Полтава-Маяк" 21,25 грн. витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги, 42,50 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ВДВС на користь ВАТ "ПМК Легбуд" 21,25 грн. витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги, 42,50 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова мотивована посиланнями на порушення актом опису та арешту майна майнових прав позивачів, як власникам вказаного майна.

У касаційній скарзі ВДВС ГУЮ у Полтавській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам відповідає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.03.08 підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 21.02.08 у справі № 5/615 про стягнення з ВАТ "Яциново-Слобідський кар’єр піску" на користь ВАТ "Полтавське" 9 445 399,04 грн.

03.03.08 державним виконавецем ВДВС ГУЮ в Полтавській області складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на майно боржника (відповідача-3) на загальну суму 590 200 грн., а саме: станок токарний 1К62 інв. № 614 в робочому стані; станок свердлильний Т-176, 1954р. в робочому стані; станок точильний в робочому стані; станок свердлильний (маленький) в робочому стані; трактор Т-130 розукомплектований, в не робочому стані; зварювальний апарат "Сетля" ТДм-450; трактор ТД-75 в не робочому стані; компресорний агрегат; екскаватор Э4124 в робочому стані; екскаватор Э4124 в робочому стані; екскаватор МТП 71А в не робочому стані; тракторний бокс з червоної цегли на 4 воріт; трансформаторна підстанція з червоної цегли; склад паливно-мастильних матеріалів; земснаряд у робочому стані.

До зазначеного акту опису та арешту майна включено земснаряд (землесосна установка ПЗУ-ЗМ, інв. № 356/06) вартістю 200 000 грн. та станок точильний (електричне точило) вартістю 1000 грн. у робочому стані, які позивачі просять виключити з акту опису та арешту майна, оскільки вони належать їм на праві власності.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в акті опису й арешту майна від 03.03.08 є зауваження директора ВАТ "Яциново-Слобідський кар’єр піску" про те, що станок свердлильний Т-176, станок точильний, компресорний агрегат та земснаряд не належать товариству.

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (v0006700-76) за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Скасовуючи рішення місцевого суду та даючи оцінку наданим ТОВ "Полтава-Маяк" доказам, а саме: видатковій накладній № ЛНА-000004 від 29.09.06, довідці № 47 від 29.05.08 про знаходження ПЗУ-ЗМ інв. № 356/06 вартістю 11 403,49 грн. на балансі підприємства, довідці про вартість виконаних підрядних робіт за період 2006-2008рр., платіжним дорученням та банківським випискам (т. 2 а.с. 33, 36-50), оборотно-сальдовим відомостям, розшифровкам основних засобів по 10 рахунку станом на 01.01.08 та 01.04.08, балансу станом на 31.12.07 та 31.03.08, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ці документи підтверджують факт придбання позивачем-1 відповідної землесосної установки, перебування її на балансі підприємства та належність саме ТОВ "Полтава-Маяк".

При цьому, суд апеляційної інстанції взяв до уваги аудиторський висновок, виконаний аудиторською фірмою "Корн", яким підтверджується, що землесосна установка 8 ПЗУ-ЗМ інв. № 356/06 обліковується у складі основних засобів товариства і належить саме ТОВ "Полтава-Маяк".

Також суд апеляційної інстанції даючи оцінку наданим ВАТ "Легбуд" доказам, а саме: договору оренди механізмів та обладнання від 01.01.06, договору оренди механізмів та обладнання від 01.01.0, договору оренди механізмів та обладнання від 01.01.08, доказам виконання договорів - акту приймання-передачі точила, доказам сплати орендної плати, а також довідці № 01 від 03.03.08 про знаходження електричного точила на балансі підприємства, дійшов правильного висновку про те, що електричне точило належить саме ВАТ "ПМК Легбуд".

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про те що, включення землесосної установки та електричного точила, які належать позивачам на праві власності, до акту опису та арешту майна порушує їх права, як власників відповідного майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що висновок суду першої інстанції про помилковість обраного позивачами способу захисту порушеного права є необгрунтованим, оскільки позов про виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту, направлений на доведення неправомірності дій ДВС з підстав належності позивачам спірного майна, тобто одночасно є спором про право.

Зважаючи на те, що відповідач-1 неправомірно вніс до акту опису та арешту майна майно позивачів, апеляційний господарський суд прийшов до правомірного висновку про стягнення з відповідача-1 судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України, якою передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що ВДВС ГУЮ у Полтавській області не було письмово повідомлено про те, що майно, на яке накладено арешт, не належить боржнику –ВАТ "Яциново-Слобідський кар’єр піску" не заслуговують на увагу суду та спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та матеріалами справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає