Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008р. (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. (судді Заплава Л.М. –головуючий, Антонова І.В., Латинін О.А.), позовні вимоги задоволено; визнано переважне право ТОВ "Ізокор" на оренду земельної ділянки площею 0,0071га, яка розташована в м.Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій"; визнано частково недійсним рішення Алуштинської міської ради від 27.08.2004р. №18/79 в частині надання в оренду ЗАТ "Торговий дім "Масандра" на строк з 01 січня 2006 року до 01 січня 2014 року земельної ділянки в м.Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій"; визнано недійсним рішення Алуштинської міської ради від 05.10.2005р. за №25/114 25-ї сесії 4-го скликання "Про укладення договору оренди з ЗАТ "Торговий дім "Масандра"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1100га, укладений 15.03.2006р. між ЗАТ "Торговий дім "Масандра" та Алуштинською міською радою; зобов’язано Алуштинську міську раду поновити дію договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Ізокор" на умовах раніше укладеного договору оренди земельної ділянки на строк до 01.01.2014 року.

ЗАТ "Торговий дім "Масандра" в касаційній скарзі та доповненні до неї просить скасувати зазначені судові рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 215, 321, 764, 777 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 35 ГПК України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу та доповненні до нього просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову –без змін.

Від позивача надійшло клопотання, в якому він просить зобов’язати Алуштинську міську раду надати письмові пояснення щодо підстав та обставин прийняття рішення 35 сесії 5 скликання від 17.12.2008р. №35/46; зобов’язати ЗАТ "Торговий дім "Масандра" надати документи щодо погодження з сумісними землевласниками меж земельної ділянки площею 0,11га, яка розташована в м. Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій" та отримана третьою особою з договором оренди землі від 15.03.2006р.

Розглянувши клопотання, колегія дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає, як таке, що суперечить положенням ст. 111-7 ГПК України щодо меж перегляду справ в касаційній інстанції.

Відповідач в письмовому клопотанні просить касаційну скаргу у даній справі розглядати без участі його представника.

11.02.2009р. від представника позивача надійшло клопотання про оголошення повного тексту постанови, у зв'язку із чим в судовому засіданні 11.02.2009р. оголошувалась перерва до 18.02.2009р., про що представники позивача та третьої особи повідомлені під розписку.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.04.2004р. на 16-й сесії 14-го скликання Алуштинською міською радою прийнято рішення №16/209 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки під розміщення торговельного павільйону ТОВ "Ізокор", яким вирішено поновити строк дії договору оренди до 01.01.2006р.

01.06.2004р. між Алуштинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізокор" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду строком до 01.01.2006р. земельну ділянку, загальною площею 0,0071га, для використання її в комерційних цілях, для розміщення торговельного павільйону у м. Алушта, по вул. Глазкрицького.

На підставі акту прийому-передачі земельної ділянки, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку.

27.08.2004 на 18-й сесії 4-го скликання Алуштинською міською радою прийнято рішення №18\79 "Про передачу земельної ділянки в оренду закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Масандра", відповідно до якого вирішено ствердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки ЗАТ "Торговий дім "Масандра" для розміщення та обслуговування будівлі кінотеатру "Прибой", який належить реконструкції під виставочно-торговельний центр у м. Алушта, вул. Глазкрицького, на земельній ділянці, площею 0,1100га.

05.10.2005р. рішенням Алуштинської міської ради №25\114 вирішено укласти з ЗАТ "Торговий дім "Масандра" з 01.01.2006 договір оренди земельної ділянки площею 0,1100га для реконструкції кінотеатру "Прибой" під розміщення виставочно-торговельного центру у місті Алушта, вул. Глазкрицького, у зв'язку із закінченням строку оренди земельної ділянки площею 0,0071га з ТОВ "Ізокор".

15.03.2006 року між Алуштинською міською радою та ЗАТ "Торговий дім "Масандра" укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (забудовані землі, використовувані в комерційних цілях), яка знаходиться у м. Алушта, по вул. Глазкрицького.

Також судами встановлено, що 18.07.2005р. ТОВ "Ізокор" направило на адресу Алуштинської міської ради лист про продовження договору оренди земельної ділянки строком на 5 років. Проте, 30.09.2005 Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради на адресу позивача був направлений лист, згідно якого вказана земельна ділянка належить передачі в оренду ЗАТ "Торговий дім "Масандра" з 01.01.2006р.

Дійшовши до висновків, що Алуштинська міська рада, в порушення переважного права ТОВ "Ізокор" на поновлення строку дії договору оренди, передала спірну земельну ділянку ЗАТ "Торговий дім "Масандра", позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати переважне право ТОВ "Ізокор" на оренду земельної ділянки площею 0,0071га, яка розташована в м.Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій"; визнати частково недійсним рішення Алуштинської міської ради від 27.08.2004р. №18/79 в частині надання в оренду ЗАТ "Торговий дім "Масандра" на строк з 01 січня 2006 року до 01 січня 2014 року земельної ділянки в м.Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій"; визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради від 05.10.2005р. за №25/114 "Про укладення договору оренди з ЗАТ "Торговий дім "Масандра"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1100га, укладений 15.03.2006р. між ЗАТ "Торговий дім "Масандра" та Алуштинською міською радою; зобов’язати Алуштинську міську раду поновити дію договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Ізокор" на умовах раніше укладеного договору оренди земельної ділянки на строк до 01.01.2014 року.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, з посиланням, зокрема, на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 777 ЦК України, дійшли висновку, що позивач має переважне право на оренду спірної земельної ділянки, площею 0,0071га, яка розташована в м.Алушта по вул.Глазкрицького в районі кінотеатру "Прибій", оскільки ТОВ "Ізокор" належним чином виконувало умови договору оренди від 01.06.2004р., а відповідач має намір здавати цю ділянку в оренду.

Проте, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Як вбачається з рішення та постанови у справі, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставини прийняття відповідачем позитивного рішення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення (поновлення дії) договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір або ж поновити його дію за відсутності позитивного рішення ради з даного питання є порушенням її виключної передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.

Отже, задовольняючи позов, суди не врахували право ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 123 Земельного кодексу України до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії. Крім того, суди неправомірно зобов'язали Раду поновити дію договору із зазначенням певного строку в той час, коли згідно з вимогами статті 12 цього Кодексу такі строки самостійно визначаються власником земельної ділянки.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив також вимоги про визнання недійсними рішення Алуштинської міської ради від 05.10.2005р. за №25/114 "Про укладення договору оренди з ЗАТ "Торговий дім "Масандра" та договору оренди земельної ділянки площею 0,1100га, укладеного 15.03.2006р. між ЗАТ "Торговий дім "Масандра" та Алуштинською міською радою.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, оскільки стаття 1 ГПК України та стаття 16 ЦК України передбачають звернення до судів саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції не визначили, які права або охоронювані законом інтереси позивача підлягають захисту шляхом визнання недійсними оспорюваних рішення та договору, виходячи з того, що на момент звернення до суду з позовом у даній справі строк дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди від 01.06.2004р., яким позивач обґрунтовував свої вимоги, посилаючись на порушення свого права, закінчився.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст.ст. 43, 47, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008р. у справі №2-8/7997-2008 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.