Євпаторійська міська рада Кримської Республіканської ради фізкультурно-спортивного товариства "Україна" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" та просила зобов'язати БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на належне позивачу нерухоме майно - асфальтове покриття площею 1 189,07 кв. м. за АДРЕСА_1

В подальшому позивач подав уточнення позовних вимог та просив зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" зареєструвати за позивачем право власності також на побутове приміщення для несення вахтової служби площею 18 м. кв., що розташоване за вказаною адресою. Згодом позивач відмовився від позову в цій частині.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2008 року (суддя Жукова А.І.), позов задоволений частково, зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" зареєструвати за позивачем право власності на вищезазначене асфальтове покриття.

Судове рішення мотивоване тим, що рішенням до господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2007 року у справі №2-30/14690-2007 за позивачем визнано право власності на вказане асфальтове покриття, відповідно до норм Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. Наказом Міністерства юстиції України (z0157-02)

від 7 лютого 2002 року N 7/5, судове рішення є підставою для реєстрації права власності, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. В іншій частині провадження у справі припинено на підставі п.4.ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням,ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що назване судове рішення стосується її прав та обов'язків, однак вона не була залучена до участі у справі, просить його скасувати в частині задоволення позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що за вказаною адресою знаходиться належне ОСОБА_1. на праві власності нерухоме майно -будинок яхт-клубу і позивач, у зв'язку з прийняттям оскарженого рішення, перешкоджає скаржнику користуватись цим майном. В частині припинення провадження у справі рішення суду не оскаржується.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення -без зміни, як таке, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимога про зобов'язання органу БТІ здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно -асфальтове покриття.

Приймаючи оскаржене рішення та задовольняючи ці позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що право власності на таке нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, через те, що всупереч положенням ст. ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) з відповідними змінами, суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, що виключає правильне застосування норм матеріального права.

За правилами частин 1,2, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка здійснюється відповідним органом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV (1952-15) "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень") регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до ст.2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень

За визначенням цієї статті Закону об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість), що підлягає реєстрації, це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Більш детальне визначення об'єктів, що підлягають реєстрації відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV (1952-15) містить Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (z0157-02) .

Відповідно до пункту 1.6 цього Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

Господарським судом не досліджено чи підлягає державній реєстрації право власності на нерухоме майно - асфальтове покриття з огляду на вищенаведені норми законодавства.

Разом з тим, за твердженням ОСОБА_1на земельній ділянці за АДРЕСА_1 розташоване належне їй на праві власності нерухоме майно -яхт-клуб ( витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно, виданий Кримським республіканським підприємством "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" доданий до скарги).

Вищезазначене нерухоме майно ОСОБА_1. придбала у Орендного підприємства "Авангард" на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2006 року. З названого договору вбачається, що яхт-клуб, розташований на земельній ділянці площею 0,1284 га, яка надана Продавцю у постійне користування відповідно до Державного акта права постійного користування землею, виданого Євпаторійською міськрадою 20.06.1995 року.

Зазначені документи не були предметом дослідження у суді першої інстанції.

В силу п. 3 ч. 2 ст. - 111-10 Господарського процесуального кодексу України прийняття господарським судом рішення або постанови, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі, є в будь -якому випадку підставою для скасування судових рішень.

Зважаючи на викладене, при новому розгляді справи господарському суду відповідно до ст.ст. 24, 65 Господарського процесуального кодексу України слід розглянути питання щодо необхідності залучення інших осіб та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2008 року у справі №2-13/17455-2007 в частині задоволення позову скасувати, а справу у цій частині передати до цього ж суду на новий розгляд. Решту рішення залишити без змін.