розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Тві-Карма" на рішення господарського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року у справі № 34/148пн за позовом приватного підприємства "Тві-Карма" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Буняка Олександра Володимировича та Мусатова Леоніда Васильовича, про визнання недійсним протоколу, –

У жовтні 2008 року приватне підприємство "Тві-Карма" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про визнання недійсним протоколу № 1/2003 загальних зборів відповідача в частині виключення позивача зі складу учасників товариства, посилаючись на те, що таке рішення не було включено до порядку денного, прийнято без згоди всіх учасників товариства, присутніх на зборах.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 4 листопада 2008 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Буняка Олександра Володимировича та Мусатова Леоніда Васильовича

Рішенням господарського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняте у справі судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване судове рішення у справі без змін, а касаційну скаргу –без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем", затвердженого рішенням зборів учасників (протокол № 1 від 6 жовтня 1999 року), зареєстрованого 13 жовтня 1999 року № 1533, зі змінами, внесеними рішенням зборів учасників (протокол № 1/2001 від 12 червня 2001 року), затвердженими 16 липня 2001 року, учасниками товариства є Буняк Олександр Володимирович, Мусатов Леонід Васильович та приватне підприємство "Тві-Карма".

Статутний фонд товариства складає 30000 грн. і розподіляється між учасниками таким чином: Буняк Олександр Володимирович –40,5 % статутного фонду, що становить 12150 грн., Мусатов Леонід Васильович –15,1 % статутного фонду, що становить 4530 грн., приватне підприємство "Тві-Карма" –44,4 % статутного фонду, що становить 13320 грн.

29 жовтня 2003 року відбулися збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем", що зафіксовано протоколом № 1/2003, на яких, зокрема, позивача виключено з учасників товариства у зв'язку з неповним внесенням вкладу до статутного фонду товариства, неприйняттям участі у діяльності товариства та перешкоджанням досягненню мети товариства, на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, прийнято рішення провести з позивачем розрахунок після затвердження звіту за рік, у якому виключено позивача, але не пізніше 12 місяців з дня такого виключення.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним протоколу № 1/2003 загальних зборів відповідача.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з правомірності виключення позивача з числа учасників товариства, оскільки невиконання позивачем майнових зобов'язань перед товариством безпосередньо впливає на господарську діяльність товариства та перешкоджає отриманню прибутків, що є метою товариства, а тому вимога позивача про визнання протоколу зборів учасників недійсним є безпідставною.

Крім того, судом зазначено, що позивачем пропущено строк позовної давності, який встановлено в три роки, оскільки позов подано лише 27 вересня 2008 року.

Проте, з такими висновками господарського суду погодитись не можна, оскільки вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Протокол зборів учасників товариства, який оскаржує позивач, є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом ст. 20 Господарського кодексу України. В судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 2 жовтня 2007 року у справі № 12/244пн, яке набрало законної сили, за позовом приватного підприємства "Тві-Карма" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем", відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем", яке оформлено протоколом № 1/2003 від 29 жовтня 2003 року, та відновлення права позивача і визнання його учасником товариства з 29 жовтня 2003 року.

Виходячи зі змісту ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, порушене провадження у справі за позовом, що поданий на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду підлягає припиненню. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.

В даному випадку спір не підлягає вирішенню в господарських судах, оскільки оскаржуваний позивачем документ не може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –