У провадженні господарського суду Херсонської області знаходиться справа № 12/148-Б-05 про банкрутство Генічеського виноробного заводу.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.11.2008 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) залишено без задоволення спільну заяву кредиторів -ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області та УПФ України у Генічеському р-ні Херсонської області, а також окреме клопотання ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області про заміну керуючого санацією боржника -арбітражного керуючого ОСОБА_1на арбітражного керуючого ОСОБА_2. Також, вказаної ухвалою продовжено строк повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_1у даній справі на 6 місяців.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.11.2008 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання комітету кредиторів про продовження процедури санації боржника та призначення нового керуючого санацією арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Згодом заявник касаційної скарги - ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області подав заяву від 29.12.2008 р. №7633/10/10 про відкликання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.01.2009 р. прийнято вказану касаційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду з метою вирішення питання щодо відмови заявника від касаційної скарги в судовому засіданні.

На час розгляду справи в судовому засіданні від заявника касаційної скарги - ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області надійшло клопотання від 10.02.2009 р. №679/10/10-008 про відмову від своєї заяви про відкликання касаційної скарги.

Отже, заявник касаційної скарги не відмовляється від поданої скарги та просить суд її розглянути по суті.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне здійснити за наслідками розгляду касаційної скарги ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області касаційний перегляд ухвали господарського суду Херсонської області від 10.11.2008 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанцій норм матеріального права, зокрема ч.ч. 8, 9 ст. 16, ч. 8 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), та процесуального права, а саме ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання комітету кредиторів про заміну керуючого санацією у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, комітет кредиторів прийняв рішення про звернення до суду з клопотанням про припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1та призначення керуючим арбітражного керуючого ОСОБА_2., про що свідчать протоколи засідання комітету кредиторів від 12.09.2008 р. та від 22.09.2008 р. (а.с. №№ 85 -95 том V).

Звертаючись з відповідним клопотанням до суду, голова комітету кредиторів -ДПІ у Генічеському р-ні Херсонської області керувався ч. 8 ст. 16, ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство (а.с. №84 том V).

Згідно із ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За приписами ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків.

Отже, відповідно до вказаної норми для припинення повноважень керуючого санацією на підставі рішення комітету кредиторів необхідно наявність факту невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків, тобто складу правопорушення.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що одного лише волевиявлення комітету кредиторів для припинення повноважень арбітражного керуючого недостатньо.

Як встановлено судом першої інстанції, у судовому засіданні не було наведено доказів того що керуючий санацією боржника Марченко С.О. зобов'язаний був зробити відповідно до Закону про банкрутство та чого не зробив на порушення вимог цього Закону.

Таким чином, в порушення приписів ст. 33 ГПК України комітет кредиторів не довів, що названий арбітражний керуючий не виконував чи неналежним чином виконував свої обов'язки.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що судом першої інстанції не були враховані факти невиконання керуючим санацією боржника ОСОБА_1. свої обов'язків, зокрема, те, що він не діяв в інтересах кредиторів, ним не було забезпечено збереження майна та ведення фінансової звітності боржника, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги.

Вказані обставини справи повинні були бути заявлені в суді першої інстанції при зверненні з клопотанням про припинення повноважень керуючого санацією, а також підтверджені відповідними доказами.

Отже, вони не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки справа перебуває на стадії касаційного провадження, а можуть лише слугувати підставою для подання нового клопотання про припинення повноважень керуючого санацією.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 16, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33, - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд