Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.07.2008р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково; зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1демонтувати споруди (будівлі), встановлені на орендованих бетонних майданчиках загальною площею 99,4кв.м. виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд", розташованих за адресою: вул.Промислова, 7, м.Нова Каховка Херсонської області; зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1повернути ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд" орендовані бетонні майданчики за актом приймання-передачі загальною площею 99,4кв.м. виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд", які розташовані за адресою: вул.Промислова, 7, м.Нова Каховка Херсонської області; стягнуто з відповідача на користь позивача 85грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.2008р. (судді Колодій Н.А. -головуючий, Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.) рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2008р. скасовано частково; резолютивну частину рішення викладено в новій редакції: позов задоволено частково; зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1демонтувати споруди (будівлі), встановлені на орендованих бетонних майданчиках загальною площею 99,4кв.м. виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд", розташованих за адресою: вул.Промислова, 7, м.Нова Каховка Херсонської області; зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1повернути ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд" орендовані бетонні майданчики за актом приймання-передачі загальною площею 99,4кв.м. виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма "Херсоноблагробуд", які розташовані за адресою: вул.Промислова, 7, м.Нова Каховка Херсонської області; стягнуто з відповідача на користь позивача 7712,05грн. неустойки, 161,83грн. витрат по сплаті державного мита та 97,94грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення та постанову і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.02.2001 року між ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1(орендар) був укладений договір оренди № 26/02-1, за умовами якого орендодавець передає в оренду орендарю бетонний майданчик виробничої бази ХРУ "Котедж" ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" по вул.Промислова, 7 у м.Нова Каховка Херсонської області, площею 20,8м-2 для встановлення контейнера - магазина з торгівельною площею 8м-2.

Під час дії договору між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими подовжувався строк дії договору, змінювався розмір орендної плати, інші умови договору та надавалися в оренду додаткові об'єкти.

28.11.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду №8 до договору оренди № 26/02-1, пунктом 1 якої передбачено продовжити дію зазначеного договору до 10 грудня 2007р. В подальшому відповідач з пропозицією пролонгації договору до позивача не звертався.

19.12.2007 року відповідачу був вручений лист-повідомлення вих. №1-4/1-339 від 17.12.2007 року про закінчення строку дії договору оренди та необхідність звільнити орендовані бетонні майданчики та повернути їх орендодавцю за актом приймання-передачі, пропонувалося з'явитися до ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" для узгодження всіх питань, пов'язаних з вищезазначеним або із подальшим співробітництвом.

12.01.2008р. відповідачу був вручений лист вих. №1-4/7-10 від 11.01.2008 року, з повідомленням про відмову від подальшої пролонгації договору, в разі неподання відповідачем заяви про продовження строку дії договору та з пропозицією, у разі відмови від пролонгації договору, звільнити орендовані бетонні майданчики та повернути їх позивачу за актом приймання-передачі, у відповідності до п.4.4 договору.

25.01.2008 року відповідачу був вручений лист-повідомлення вих. №1-4/7-31 від 25.01.2008 року з пропозицією вирішити питання щодо пролонгації договору на наступний період.

11.03.2008 року був залишений на робочому місці відповідача лист вих. №1-4/7-73 від 05.03.2008р., з пропозицією продовження договору.

Давши оцінку вищезазначеним листам, суд першої інстанції дійшов висновку, що ці листи не містять однозначної відмови позивача від продовження договору або заперечень позивача проти продовження користування орендованим майном відповідачем, а лише пропонують відповідачу звернутися із заявою щодо продовження договору. Крім того, згадані листи, крім листа від 17.12.2007р., направлені на адресу відповідача без додержання строків, визначених у ст. 764 ЦК України.

За таких обставин колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди № 26/02-1 був поновлений на той самий строк, тобто до 10.12.2008р.

У той же час, дійшовши правильного висновку про поновлення договору на строк до 10.12.2008р., суд першої інстанції задовольнив позов в частині зобов'язання повернути орендовані бетонні майданчики в зв'язку з тим, що відповідач не вносив орендної плати на протязі березня, квітня і травня 2008 року, тобто з підстав, передбачених ст. 782 ЦК України, згідно якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Однак, зобов'язавши повернути орендовані бетонні майданчики на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, тобто внаслідок відмови наймодавця від договору внаслідок невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, свідчить про те, що суд всупереч вимогам ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки підставами позову у позовній заяві зазначено виключно ст. 785 ЦК України, яка передбачає обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцеві в якості правового наслідку припинення договору оренди, оскільки, як доводив позивач, строк дії договору оренди закінчився 10.12.2007р. При цьому з матеріалів справи не вбачається зміна позивачем підстав позову до прийняття оскаржуваного рішення у порядку, передбаченому ч.4 ст. 22 ГПК України.

З огляду на те, що підставою для зобов'язання відповідача демонтувати споруди (будівлі), встановлені на орендованих бетонних майданчиках і повернути ці майданчики відповідачеві стало помилкове застосування судом першої інстанції норми ст. 782 Цивільного кодексу України, а вказаний договір, як встановив місцевий господарський суд, поновлений на строк до 10.12.2008р., та враховуючи презумпцію правомірності правочину, передбачену ст. 204 ЦК України, касаційна інстанція дійшла висновку щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позову.

Вищевикладене не було враховано також і апеляційним господарським судом, який на підставі належних та допустимих доказів не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи щодо поновлення спірного договору на строк до 10.12.2008р.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України, колегія зазначає, що оскільки у відповідача не виникло обов'язку щодо повернення речі з огляду на продовження строку дії договору оренди, відповідно, відсутні і підстави для стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення.

Оскільки судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору порушено норми матеріального та процесуального права, та по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки та оцінки доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи в межах заявлених позовних вимог, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.