розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1та комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року у справі № 35/146 за позовом комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1про зобов'язання звільнити нежитлову площу, -

У березні 2008 року комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог, про зобов'язання звільнити нежитлову площу, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід), та стягнення неустойки в розмірі 16000 грн., посилаючись на порушення відповідачем ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та невиконання рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2007 року у справі № 48/198.

У квітні 2008 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про зобов'язання укласти договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, приміщень, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва, а саме, земельної ділянки загальною площею 16,8 м-2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід), на новий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором № 24 від 28 жовтня 2003 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 1 вересня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року, первісний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід). В частині стягнення неустойки в розмірі 16000 грн. відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо стягнення неустойки в розмірі 16000 грн., посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, та постановити нове рішення про задоволення позову в даній частині.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київської міської ради № 677/837 (ra0677023-03) від 10 липня 2003 року сторонами у справі 28 жовтня 2003 року укладено договір № 24 оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, приміщень, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду 16,8 м-2 нежитлової площі підземного пішохідного переходу по вул. Спаська в м. Києві для встановлення кіоску з метою торгівлі товарами народного споживання.

Відповідно до п. 9.1 договору № 24 цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 28 жовтня 2003 року до 27 жовтня 2006 року.

Відповідно до п. 9.3 вказаного договору після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 липня 2007 року у справі № 48/198, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2007 року, встановлений факт припинення дії договору № 24.

Нового договору оренди на спірне приміщення сторонами укладено не було.

На підставі рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2007 року у справі № 48/198, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2007 року, позивачем направлено відповідачу листа про необхідність звільнення останнім орендованої площі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід), та передачі даного приміщення за актом приймання-передачі. Відповідач відмовився звільнити спірне приміщення та зазначив про намір надалі займатись підприємницькою діяльністю, в зв'язку з чим просив позивача укласти (продовжити) договір оренди.

На час розгляду справи № 35/146 в суді першої інстанції відповідач продовжував займати спірне приміщення, чим порушував умови договору № 24 щодо звільнення приміщення після закінчення терміну дії договору.

Встановивши дані обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити спірне орендоване приміщення є правомірними та підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 16000 грн., що становить подвійний розмір орендної плати за користування річчю за час прострочення, судом зазначено наступне.

Сторонами в договорі № 24 погоджено зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату після закінчення терміну дії договору до моменту повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі.

Така орендна плата відповідачем сплачувалась, що підтверджено відповідними квитанціями та свідчить про належне виконання відповідачем договірних зобов'язань, а тому вимога про стягнення з відповідача неустойки, в розумінні ст.ст. 549, 614 Цивільного кодексу України, є безпідставною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано належних і допустимих доказів того, що він звертався до відповідних органів з приводу укладення нового договору оренди, в зв'язку із закінченням попереднього договору, як і доказів того, що органами місцевого самоврядування було прийнято відповідне рішення щодо укладення нового договору оренди нежитлової площі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід).

З таким рішенням господарського суду м. Києва погодилась і апеляційна інстанція, залишивши судове рішення у справі без змін.

Висновки попередніх судових інстанцій про задоволення первісного позову в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення, відмову в позові в частині стягнення неустойки та відмову в задоволенні зустрічного позову є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1та комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 1 вересня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року у справі № 35/146 -без змін.