ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 р.
№ 10/25/08
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs2286966) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
та касаційне подання
Заступника прокурора Миколаївської області
на постанову
від 30.10.08 Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/25/08 господарського суду Миколаївської області
за позовом
МП "Вектор"
до
Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
3-тя особа без самосійних вимог на стороні відповідача
Комунальне підприємство "Таймсет"
про
стягнення 386608,76 грн.
у справі взяли участь представники
від Генеральної Прокуратури України : Савицька О.В., посв. №231 від 20.07.05
позивача: Клюшин М.В., довір. від 04.03.07, Комбурлей С.К., директор
відповідача: Курляк О.М., довір. від 26.05.08 №1239/20/07, Слободяник О.П., довір. від 21.09.06 №3024/20/01
3-ої особи: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.08 (суддя Горобченко Д.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.08 (колегія суддів у складі: Величко Т.А., Жукової А.М., Поліщук Л.В.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з виконавчого комітету Миколаївської міської ради на користь МП "Вектор" 386608,76 грн. –не отриманого доходу, 4692 грн. –витрат на судову експертизу, судові витрати.
Судові акти мотивовані наступним:
- судовим рішенням по справі №11/53 визнано правомірність діяльності позивача по обслуговуванню парковок на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради м. Миколаєва від 15.12.95 №233 "Про створення місць парковок автотранспорту";
- обслуговування парковок було основним (єдиним) видом діяльності позивача, а відповідач, прийнятим 24.05.02 рішенням №469 та передачею обслуговуваних автопарковок іншому суб'єкту господарювання –КП "Таймсет", позбавив можливості позивача в період з червня 2002 року по 31.12.07 працювати та отримувати прибуток. Це також підтверджено висновком експерта;
-з моменту набрання законної сили судовим рішенням від 19.04.05 по справі №11/53, а саме –26.09.07 право позивача на обслуговування та експлуатацію місць парковки автотранспорту порушено та позбавлено МП "Вектор" можливості здійснювати свою господарську діяльність.
В поданій касаційній скарзі Виконавчий комітет Миколаївської міської ради та в касаційному поданні Заступник прокурора Миколаївської області просять прийняті у справі судові акти скасувати, позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Судами не було враховано, що рішенням суду по справі №1/222 за позовом МП "Вектор" до адміністрації Ленінського району м. Миколаєва про стягнення збитків встановлено, що між МП "Вектор" та Ленінською районною адміністрацією було укладено угоду про організацію місць парковки автотранспорту, їх експлуатацію, а між МП Вектор" та виконкомом Миколаївської міської ради договірні відносини відсутні.
Постановою ВГСУ від 18.02.04 у справі №3/335 за позовом МП "Вектор" до ПП "Синсен" про стягнення збитків в задоволенні позовних вимог відмовлено. Окрім цього, при розгляді справи №11/53 не встановлювався факт правомірності діяльності МП "Вектор".
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга та касаційне подання –підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено наступне.
Рішенням виконкому Ленінської районної ради м.Миколаєва від 15.12.1995 №233 "Про створення місць парковок автотранспорту" було доручено МП "Вектор" здійснювати організацію місць парковки автотранспорту в районі залізничного вокзалу, ринку "Колос", ринку, міжміського автовокзалу, по вул. Будівельників, авторинку, Будинку торгівлі "Южний Буг", їх обладнання та експлуатацію.
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради №469 від 24.05.02 "Про внесення змін та доповнень до рішення міськвиконкому від 29.05.1997 №325 "Про платну припарковку автотранспорту на вулицях м.Миколаєва", пункт 2 рішення виконкому Ленінської райради від 15.12.1995 №233 було скасовано.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.05 у справі №11/53 визнано недійсним рішення Миколаївського міськвиконкому від 24.05.02 №469 в частині скасування рішення Ленінського райвиконкому від 15.12.95 №233 "Про створення місць парковки автотранспорту".
Суд дійшов висновку, що виконком Миколаївської міської ради не мав повноважень скасовувати рішення Ленінського райвиконкому. Рішення суду набрало законної сили згідно ухвали ВАСУ від 26.09.07 №К-11389/06.
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 29.05.1997 №329 та доповненням до нього від 24.05.02 №468 встановлені місця платних стоянок припаркування автотранспорту в м. Миколаєві. З метою вдосконалення експлуатації місць паркування автотранспорту згідно Розпорядження Фонду комунального майна міської ради від 20.02.04 №№46-р,47-р комунальному підприємству "Таймсет" передано комунальне майно (частини дорожнього покриття), а також закріплені автомобільні парковки на праві повного господарського відання.
Судами встановлено, що з червня 2002р. по грудень 2007р. МП "Вектор" було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність по обслуговуванню місць паркування, чим йому було завдано майнову шкоду.
Рішенням у справі №8/92/07 від 31.05.07 також підтверджено, що з моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі №11/53 –з 13.06.05 право позивача на обслуговування та експлуатацію місць парковки автотранспорту в районі ринків "Колос", "Південний", міського автовокзалу, по вул. Будівельників, будинку торгівлі "Південний Буг"№ було порушено.
Таким чином, попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що враховуючи чинність рішення Ленінського райвиконкому №233 від 15.12.95, ПМ "Вектор" мало займатися обслуговуванням автостоянок, наданих йому цим рішенням.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.05.07 у справі №8/92/07 за позовом МП "Вектор" до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про визнання частково недійсними розпоряджень Фонду комунальної власності міської ради №46-р, 47-р від 20.02.04 було вирішено: зобов'язати Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради прийняти рішення щодо відновлення прав МП "Вектор" по обслуговуванню місця парковки автотранспорту в районі ринку "Колос", ринку "Південний", міського автовокзалу, по вул. Будівельників, будинку торгівлі "Південний Буг".
Доказів скасування зазначеного рішення суду сторонами у справі не надано.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів виконання рішення суду у справі №11/53, а саме, відновлення права МП "Вектор" здійснювати діяльність по обслуговуванню закріплених за ним місць паркування згідно рішення №233 від 15.12.95, або інших місць паркування, враховуючи зміни, які відбулися в організації обслуговування автомобільних парковок в місті, відповідачем не надано.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те,що в рішенні суду від 19.04.05 у справі №11/53 зазначено, що позивач уточнив позовні вимоги та просив позовні вимоги в частині поновлення права на виконання робіт по обслуговуванню закріплених за підприємством місць платного припаркування автотранспортних засобів шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення згаданим неправомірним рішенням прав та законних інтересів не розглядати (т.1 а.с.11, 37). Оскаржуване рішення виконкому Миколаївської міської ради №469 від 24.05.02 (в матеріалах справи відсуне) скасовано судом у зв'язку з недоведеністю факту підпорядкованості колишнього Ленінського райвиконкому (до моменту його ліквідації) Миколаївському міськвиконкому.
Судами достеменно не з'ясовано, чим займався позивач на протязі трьох років (з червня 2002 року по червень 2005 року), які мав прибутки, від яких видів діяльності і в порівнянні з попередніми роками ); яки заходи приймав для зменшення збитків. До кого позивач звертався за відновленням прав обслуговувати автостоянки, на підставі яких документів. Виконавчі справи до судовим рішенням судами не досліджувалися.
Слід зауважити, що за два роки до прийняття оскаржуваного рішення №469 від 24.05.02, рішенням №23/17 від 19.10.2000 Миколаївської міської ради всі функції організації платних припаркувань автотранспортних засобів в м. Миколаєві покладено на КП "Таймсет". Судами не досліджено, як це рішення міськради виконувалось у Ленінському районі, чи оскаржено воно позивачем (а.с.46,77,109,115 т.2, а.с. 44 та інш. т.1), як співпрацювали позивач та КП "Таймсет" (т.2 а.с.51,52,77), договір стороні про співпрацю не досліджено, КП "Таймсет" до участі у справі не залучено.
Задовольняючи позовні вимоги за рахунок Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, суди не звернули увагу на те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.05.07 у справі №8/92/07 було зобов'язано Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради прийняти рішення щодо відновлення прав МП "Вектор".
Таким чином, суду слід було залучити до участі у справі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради в якості другого відповідача у справі (т.1 а.с.73).
Іншим рішенням суду від 12.12.02 у справі №1/222 (т.2 а.с. 49) було встановлено, що у позивача та адміністрації Ленінського району м.Миколаїва була угода про організацію місць парковки автотранспорту та їх експлуатацію. Але це питання також судами не досліджувалось, відповідні органи місцевого самоврядування Ленінського району у справу також не залучались для об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. А між іншим збитки відповідно розрахунку були стягнути з райдержадміністрації. Підхід до розрахунку збитків (т.2 а.с.54) відрізнявся від розрахунку в даній справі (т.1 а.с.88).
Таким чином, суди розглянули справу без дослідження доказів, поданих сторонами у справі, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Що стосується доводів прокуратури про неналежне проведення експертизи.
Експертиза повинна призначатися з дотриманням вимог ст.ст. 41, 42 ГПК України. Учасники судового процесу мають право пропонувати суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Якщо сторона (або прокурор) вважає експертизу неякісно, проведеною з порушенням Закону України "Про судову експертизу" (4038-12) , вона має право оскаржити її в установленому порядку. Висновок експертизи є одним з доказів по справі і його дослідження не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Колегія Вищого господарського суду України погоджується з доводами скаржників про те, що у даному випадку, місцевий та апеляційний господарський суди ухвалили рішення з порушенням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, не встановили належного відповідача у справі, реальних збитків, вини, причинно-наслідкового зв'язку, а тому прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, з'ясувати дійсні права і обов'язки сторін і в залежності від встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та касаційне подання Заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.08 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.08 у справі № 10/25/08 господарського суду Миколаївської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун