В лютому 2005 року Перший заступник прокурора Вінницької області звернувся з позовом до Господарського суду Вінницької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.06.2003 року, укладеного старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції Цвігуном В. Л., ТОВ "Торговельна корпорація "Реівн Інвест" та ВАТ "Банк Універсальний" про продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Тростянецьке ХПП" із застосуванням наслідків, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР.

Під час повторного розгляду рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.07.2007 року по справі № 8/91-05 (суддя Тісецький С. С.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року по справі №8/91-05 (головуючий суддя Майор Г.І., судді Горшкова Н.Ф., Філіпова Т.Л.) в позові відмовлено.

Перший заступник прокурора Вінницької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року, в якому стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційне подання не надходив, що не перешкоджає його розгляду по суті.

Відводів складу суду не заявлено.

Приватне підприємство "РегВін-агропродукт" надіслало до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням останнім копії касаційного подання.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема, такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Оскільки до повноважень касаційної не входить збирання та оцінка нових доказів, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Представники другого відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників другого відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 .

За згодою прокурора та представників учасників процесу, присутніх в судовому засіданні, 17.02.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, першого відповідача, третьої особи-2 та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що між ВАТ "Банк Універсальний" та ЗАТ "Тростянецька зернова компанія" було укладено кредитний договір з відкриттям кредитної лінії № 24-09-02-Кл від 28.05.2002 року, відповідно до умов якого банк-кредитор здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом короткотермінового кредитування з сумою кредиту 2000000 грн. для закупівлі зерна пшениці під 35% річних строком до 15.11.2002 року.

28.05.2002 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ВАТ "Тростянецьке ХПП" було укладено кредитний договір з відкриттям кредитної лінії № 24-10-02-Кл, відповідно до умов якого банк-кредитор здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом короткотермінового кредитування з сумою кредиту 2000000 грн. для закупівлі зерна пшениці під 35% річних строком до 20.04.2003 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальників за вказаними договорами перед банком, 28.05.2002 року між банком та ВАТ "Тростянецьке ХПП" було укладено договори застави нерухомості, а саме: по договору застави, зареєстрованому в реєстрі за №1328, –цілісного майнового комплексу хлібоприймального підприємства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, стм. Тростянець, вул. 1 Травня, 26, та цілісний майновий комплекс хлібоприймального підприємства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, ст. Деміївка; по договору застави зареєстрованому в реєстрі за №1326 –два комбайни марки Джон-Дір М-9500, 1996 року та 1997 року випуску.

22.04.2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу на договорах застави було вчинено виконавчий напис №1695 в реєстрі, згідно якого підлягало стягненню з ВАТ "Тростянецьке ХПП" на користь ВАТ "Банк Універсальний" боргу за кредитними договорами №24-09-02 Кл і №24-10-02 Кл від 28.05.2002 року, а також 15000грн. витрат за вчинення виконавчого напису за рахунок коштів, виручених від продажу заставленого майна.

Постановою від 25.04.2003 року державного виконавця відділу ДВС Тростянецького районного управління юстиції на підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.06.2002 року по справі №847/5 частково задоволено позов Держкомрезерву України до

ВАТ "Тростянецьке ХПП": ВАТ "Тростянецьке ХПП" зобов'язано передати комітету зерно на загальну суму 1858541,27 грн., а також стягнуто 1858541,27 грн. штрафу та 214623,30 грн. пені, 1700грн. державного мита на користь державного бюджету, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.01.2003 року по справі №847/5 змінено спосіб виконання рішення суду від 25.06.2002 року: стягнуто з ВАТ "Тростянецьке ХПП" на користь Держкорезерву України 1858541,27 грн.

Державним виконавцем відділу ДВС Тростянецького обласного управління юстиції 02.12.2002 року складено акт опису й арешту майна серії АА №226110, яким проведено опис майна та накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ВАТ "Тростянецьке ХПП", загальною вартістю 3396635,29 грн.

26.02.2003 року державним виконавцем Цвігуном В.Л. було складено акт опису й арешту майна серії АА №226123, яким проведено опис майна та накладено арешт на майно згідно акта та додатків до нього.

12.05.2003 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна серії АА №021024, яким проведено опис майна та накладено арешт на майно згідно акта та додатків до нього.

Постановою держаного виконавця від 05.05.2003 року виконавче провадження по виконавчому напису нотаріуса №1695 на користь ВАТ "Банк Універсальний" на суму 2199118,20 грн. та по виконанню наказу №847/5 від 08.07.2002 року і ухвали Господарського суду Вінницької області по справі №847/5-330 на суму 1858541,21 грн. на користь Держкомрезерву України було об'єднано у зведене виконавче провадження.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 19.06.2003 року між ДВС Тростянецького РУЮ, ТОВ "Торгівельна корпорація "РегВін-інвест" та ВАТ "Банк Універсальний" було укладено договір купівлі-продажу заставного майна, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця - ТОВ "ТК "РегВін-Інвест" майно, яке перебуває в заставі відповідно договорів застави, що посвідчені приватним нотаріусом Вірською А. І. Тростянецького районного нотаріального округу 28.05.2002 року за реєстрами № 1326 та №1328, загальною вартістю майна 2344000грн.

26.06.2003 року до вказаного договору були внесені зміни, згідно яких пункти 1.1, 1.2,1.4, 2.1 та розділи 1, 4, 5 договору викладено в новій редакції.

Судами встановлено, що договори застави банком укладені 28.05.2002 року. Рішення Господарського суду Вінницької області по справі №847/5, яким частково задоволено позов Держкомрезерву України, прийнято 25.06.2002 року.

Місцевий та апеляційний суди прийшли до висновку, що оскільки право застави виникло до винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а отже державний виконавець правомірно звернув стягнення на заставлене майно, задовольнивши в першу чергу вимоги стягувача - заставодержателя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору (19.06.2003 року) передбачалося звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання як для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, так і для задоволення вимог інших стягувачів.

Цією ж статтею передбачалося, що стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання допускається лише у разі коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Кошти, отримані від реалізації заставленого майна, використовуються насамперед для задоволення зобов'язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів - для задоволення вимог стягувача.

Місцевим судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19.06.2003 року вартість предмета застави складає 2344000 грн. Заборгованість перед банком згідно виконавчого напису нотаріуса становить 2199118,20 грн., виконавчий збір –144881,80 грн., що разом складає 2344000 грн.

Відповідно до положень ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на 19.06.2003 року) в разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею. У першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна.

Посилання прокурора не недослідженість судами питання щодо правомірності укладення договору купівлі-продажу заставного майна, колегією відхиляється, оскільки цим обставинам дана належна оцінка.

Крім того, такої ж оцінки щодо правомірності укладення спірного договору дійшла Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України в Ухвалі від 29.06.2006 року (т. 4 а. с. 171-173). Зазначеною Ухвалою Верховного Суду України встановлено, що при укладенні тристороннього договору купівлі-продажу заставного майна, державний виконавець Цвігун діяв відповідно до ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження", що передбачає пріоритет вимог стягувача – заставодержателя та реалізував майно ТК "РегВін-Інвест" згідно ч. 7 ст. 20 цього Закону та п. п. 5.2, 5.3 договорів застави від 28.05.2002 року шляхом продажу майна третій особі на користь заставодержателя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного та місцевого судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційного подання їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Касаційне подання Першого заступника прокурора Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року по справі №8/91-05 та рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2008 року по справі №8/91-05 залишити без змін.