Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

від Генеральної Прокуратури України: Коцура А.В.- заст. нач. відділу, посв. №14 від 05.01.05

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

Клопотання Приморської селищної ради про відкладення розгляду справи відхилено.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.09.2008 (суддя С. Чумаченко), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 (судді: З. Маслова, В. Лисенко, Л. Заплава) в задоволенні позовних вимог визнати недійсним рішення Приморської селищної Ради № 256 від 07.05.2003 10 сесії 24 скликання "Про вилучення із землекористування в/ч А-0156 земельної ділянки площею 16,5 га та переводу її до земель запасу Приморської селищної ради" та зобов’язати раду повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача –Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району земельну ділянку площею 16,5 га, - відмовлено. Судові рішення обгрунтовані тим, що прокурор та позивачі не надали доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.

Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України в касаційному поданні просить скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вважає, що судові рішення прийняті з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного, всебічного, об’єктивного розгляду в суді всіх обставин справи та без застосування норм матеріального права, що регулюють земельні відносини у Збройних силах України: зокрема, ст. 14 Закону України "Про Збройні сили України", Положення "Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 (v0483322-97) від 22.12.1997р, Положення "Про Міністерство оборони України", затв. Указом Президента України від 21.08.1997 № 888 (888/97) щодо повноважень Міністра оборони України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині була відведена у постійне користування земельна ділянка площею 153,707 га та виданий Державний акт на неї В №014027 на підставі рішення виконкому № 196 від 27 листопада 1987 року.

07 травня 2003 року на підставі звернення командира в/ч А0156 і телеграми командира в/ч А0183 № 153/160/12/296 Приморська селищна рада прийняла оскаржуване рішення № 256 від 07.05.2003 про вилучення з землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 16,5 га і переведення її в землі запасу селищної ради.

Листом Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України від 14.08.2008 Міністром оборони України була надана згода на передачу земельної ділянки площею 16,5 га у с. Приморське Феодосійського гарнізону.

У 2003 році між в/ч А0156 та Приморською селищною радою був підписаний Акт прийому-передачі спірної земельної ділянки.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень щодо доказів, досліджених в судових засіданнях, колегія суддів зазначає, що відповідно вимогам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними доказами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вилучення земельних ділянок відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України проводиться за згодою землекористувачів.

Згідно з п. 45 Положення "Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні "правила користування наданими землями", затв. наказом Міністра оборони України № 483 (v0483322-97) від 22.12.1997, передача земель Міноборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністрів оборони України або за його дорученням начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних сил України. Згідно п. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, прийнятого Законом України від 24.03.1999, основним принципом у Збройних силах України є принцип єдино начальства. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Збройні сили України" план дислокації Збройних сил України розробляється Генеральним штабом Збройних сил України, узгоджується Міністерством оборони України з Кабінетом Міністрів України і затверджується Президентом України.

Судами зазначено, що Міністром оборони України Кузьмуком О.І. надано згоду на вилученні і передачу до земель запасу органів місцевого самоврядування серед інших земельної ділянки 16,5 га Феодосійського гарнізону в с. Приморське. Доповідна записка про це надійшла до суду першої інстанції листом від 14.08.2008 (арк. 39-40). Але судами не досліджена сама доповідна записка від 19.11.2004: яка резолюція Міністра оборони, коли вона зроблена, чи отримала селищна рада згоду Міноборони на вилучення землі до винесення оскаржуваного рішення селищної ради від 07.05.2003. У вигляді якого документу селищна рада повинна була отримати згоду Міністра оборони на вилучення землі. Чи дотримано вимог пунктів 45-50 Наказу Міністра оборони України № 483 (v0483322-97) від 22.12.1997 (арк. 19, 20).

Матеріали 10 сесії 24 скликання Приморської селищної ради судами не витребовувалися і в судовому засіданні не досліджувалися.

За таких обставин висновок судів про те, що селищна рада прийняла рішення 07.05.2003 про вилучення землі за згодою землекористувача є передчасним.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного об’єктивного встановлення обставин справи на підставі представлених сторонами доказів. Висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки документ від 19.11.2004 не може бути підставою для прийняття рішення селищної ради від 07.05.2003. Судами неправильно застосовані ст. ст. 141, 149 Земельного кодексу України.

Порушення вимог норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, ретельно, об’єктивно дослідити всі докази у справі і правильно застосувати законодавство, що регулює спірні відносини. На підставі встановленого винести законне, обгрунтоване рішення суду.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційне подання заступника військового прокурора Військово-Морських сил України задовольнити частково.

Рішення господарського суду АР Крим від 15.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 у справі № 2-8/5142-2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної республіки Крим.