Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Жельне С.Ч.) від 17.06.08 провадження у справі за первісним позовом припинено.

Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди №1 від 01.12.1997 року, укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1та Житлово-будівельним кооперативом "Простор", та визнано недійсним договір оренди №1 від 01.06.2003 року, укладений між Житловим кооперативом "Простор-13" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, строк дії якого встановлений відповідно до п. 5.1 з 01.06.2003 року по 01 грудня 2007 року.

Харківський апеляційний господарський суд (судді: Сіверін В.І., Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.) переглянув вказане рішення і постановою від 29.10.08 залишив його без змін.

Житловий кооператив "Простор-13" вважає рішення та постанову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати і у позові ФОП ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника ФОП ОСОБА_2., Вищий господарський суд України,

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1заявлено позов до Житлового кооперативу "Простор-13" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №1 від 01.07.03, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та житловим кооперативом "Простор-13".

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що предметом обох договорів є оренда нежитлового приміщення, яке знаходиться поАДРЕСА_1

На думку позивача, договір від 01.07.03, укладений між кооперативом та ФІОП ОСОБА_2., слід визнати недійсним, оскілки він на спірне приміщення уклав з кооперативом угоду раніше, а саме 01.12.1997р.

Фізичною особою ОСОБА_2. заявлено зустрічний позов до Житлового кооперативу "Простор-13" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №1 від 01.12.1997р., укладеного між ФОП ОСОБА_1. та згаданим кооперативом.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що Житловий кооператив "Простор-13" не є власником спірного майна, що, ніби, встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.08 у справі №40/247-07, тому відповідачі за зустрічним позовом не мали права укладати таку угоду.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд навів суперечливі мотиви. Крім того, здійснив переоцінку рішення суду у справі №52/323-06 господарського суду Харківської області, що чинним законодавством не передбачено.

Зокрема, в мотивувальній частині рішення від 17.06.08 у справі №38/57-08 зазначено, що у справі №52/323-06 предметом дослідження був договір №1 від 01.06.03 зі строком дії до 01.12.07 і договір №1 від 01.06.03 зі строком дії 10 років і що у згаданій справі договір зі строком дії до 01.12.07 розірвано, а договір зі строком дії 10 років визнаний неукладеним.

Абзацом 1 резолютивної частини рішення від 17.06.08 суд припинив провадження у справі за первісним позовом, тобто, про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.06.03, разом з тим абзацом 4 цього ж рішення договір від 01.06.03 зі строком дії до 01.12.07 визнано недійсним.

Слід зазначити, що в мотивувальній частині рішення від 17.06.08 є твердження про те, що Житловий кооператив "Простор-13" не є власником спірного приміщення і що це, ніби, встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.08 у справі №40/247-07.

Законність рішення у згаданій справі не є предметом дослідження у справі №38/57-08, однак слід зазначити, що предметом позову у справі №40/247-07 не було встановлення факту наявності права власності на спірне приміщення і в резолютивній частині рішення у згаданій справі встановлення такого факту відсутнє, тому відповідно до вимог ст. 35 ГПК України при виникненні такого спору особа, яка наполягає на наявності у неї права власності на річ, не звільняється від відповідного доказування.

Із змісту рішення від 17.06.08 у справі №38/57-08 випливає, що суд не дав оцінку відзиву ЖК "Простор-13" на первісну та зустрічну позовні заяви, в яких кооператив стверджує, що дія договору від 01.12.97 припинилась ще в 1997 році, тому ФОП ОСОБА_1безпідставно вимагає визнати його недійсним. Крім того, у відзиві на зустрічну позовну заяву кооператив стверджує, що ФОП ОСОБА_2 безпідставно заявила зустрічну позовну заяву, оскільки договір від 01.12.1997 не порушує її прав та обов'язків (т.1, а.с.21, 78).

Тобто, місцевий господарський суд дослідив обставини справи не всебічно, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України.

Звертає на себе увагу та обставина, що рішенням від 17.06.08 визнано недійсним договір від 01.06.03, який, як зазначено в рішенні, укладений між Житловим кооперативом та ФОП ОСОБА_2., однак у справі такого договору немає. У справі є два договора від 01.06.03, один зі строком дії 10 років (т.1, а.с. 16, 17), а інший зі строком дії до 01.12.07, але ці договори укладені Житлово-будівельним кооперативом "Простор-13", а не Житловим кооперативом "Простор-13".

Переглядаючи рішення, апеляційна інстанція на вказане не звернула уваги і не усунула зазначені порушення.

Крім того, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція послалась на рішення господарського суду Харківської області від 29.02.08 у справі №38/58-08, однак, як зазначає скаржник (і це відповідає дійсності) вказане рішення скасоване постановою ВГСУ від 13.11.08.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що прийняті за неповним з'ясуванням всіх обставин справи, що мають значення у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Житлового кооперативу "Простор-13" задовольнити частково

2. Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.08 у справі №38/57-08 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів.