У липні 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю "Олтрейд-Схід" та товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроінвест" звернулись до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції про визнання виконаним договору № 08/02/4/31 про аваль векселів від 01.03.2007 р., припинення дії договору застави майнових прав № 08/02/4/31/6 від 16.04.2008 р., зобов’язання відповідача повернути за договором № 021/11/1-84 від 16.04.2008р. депозитний вклад ТОВ "Реал-Агроінвест" та стягнення з відповідача судових витрат і адвокатських послуг.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2008р. (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково.

Визнано виконаним договір №08/02/4/31 про аваль векселів від 01.03.2007р., укладений ТОВ "Олтрейд-Схід" з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та таким, що закінчив свою дію.

Припинено дію договору застави майнових прав №08/02/4/31/6 від 16.04.2008р., укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Реал-Агроінвест" у зв’язку з виконанням договору про аваль векселів та закінченням строку його дії.

Зобов'язано ВАТ "Райффайзен банк Аваль" повернути за договором №021/11/1-84 від 16.04.2008р. про "Депозитний Вклад-Покриття для корпоративних клієнтів" депозитний вклад ТОВ "Реал-Агроінвест"у сумі 2090000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Реал-Агроінвест".

Стягнено з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТОВ "Реал-Агроінвест" судові витрати за оплату послуг адвоката у розмірі 100 000,00 гривень, 127,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на користь ТОВ "Олтрейд-Схід" 127,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2008р. (головуючий Карбань І.С., судді Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) вказане рішення суду скасовано в частині стягнення витрат за оплату послуг адвоката та прийнято в цій частині нове рішення про відмову. В частині розподілу судових витрат рішення суду змінено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Позивачі не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 01.03.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Олтрейд-Схід" та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладений договір про аваль векселів №08/02/4/31 з додатками до нього, згідно умов якого ТОВ "Олтрейд-Схід" надало для авалю прості векселі, емітовані ним на користь державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, а ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" оформив вексельне поручительство (аваль) по вексельному зобов’язанню наданих векселів.

При цьому, в п.2.1.2 даного договору визначено, що позивач-1 зобов’язався безумовно оплатити в зазначений у векселі строк, авальовані відповідачем векселі.

12.09.2007р., в забезпечення зобов’язань за вищевказаним договором про аваль, між ТОВ "Олтрейд-Схід", ПП "Компанія Візантос Групп" –майновим поручителем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено договір застави майнових прав №08/02/4/31/5, згідно якого заставлені майнові права ПП "Компанія Візантос Групп" за договором №020/11/1-59 від 12.09.2007р. про вклад Депозитний, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Компанія Візантос Групп" вартістю 2090000,00 грн. (а.с. 24-27). Даний договір забезпечував вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"(заставодержатель), що випливають з договору №08/02/4/31 про аваль векселів від 01.03.2007р., укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Олтрейд-Схід"(векселедавець), за умовами якого ТОВ "Олтрейд-Схід" зобов'язаний безумовно оплатити, в зазначений у векселі строк, авальовані ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" векселі.

Зміст, розмір, строки та порядок виконання зобов`язань, що забезпечені договором застави майнових прав №08/02/4/31/5 від 12.09.2007р. повністю відповідає змісту, розміру, строкам та порядку виконання зобов'язань, передбачених договором про аваль векселів.

В квітні 2008р. у зв'язку зі зміною власника ПП "Компанія Візантос Групп" договір застави майнових прав №08/02/4/31/5 від 12.09.2007р., розірваний, втім депозитний вклад ПП "Компанія Візантос Групп" ВАТ "Райффайзен банк Аваль" повернуто не було, не дивлячись на виконання зобов’язання за договором про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р. ТОВ "Олтрейд-Схід" ще в грудні 2007р., в порядку п. 5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки емітовані ТОВ "Олтрейд-Схід" векселі - це податкові векселі, які були видані на користь ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова при імпорті товарів на митну територію України

20.02.2008р. ТОВ "Олтрейд-схід" направило листа до ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" з проханням вважати виконаним договір №08/02/4/31 про аваль векселів від 01.03.2007р., укладений ТОВ "Олтрейд-Схід" з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та таким, що закінчив свою дію, а також припинити дію договору застави майнових прав №08/02/4/31/5 від 12.09.2007р., укладений ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" з ПП "Компанія Візантос Групп" у зв’язку з виконанням договору про аваль векселів та закінченням строку його дії і відповідно вивести з-під застави майнові права ПП "Компанія Візантос Групп" за договором про вклад депозитний №020/11/1-59 від 12.09.2007р.

Натомість, як зазначають суди, ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов’язало позивача-1 укласти договір застави майнових прав у вигляді Депозитного вкладу з іншим заставодавцем до вирішення питання щодо закінчення строку договору про аваль векселів ТОВ "Олтрейд-схід".

Наслідком такого зобов'язання стало укладення, в забезпечення договору про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р., між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та ТОВ "Реал–Агроінвест" договору застави майнових прав №08/02/4/31/6 від 16.04.2008р., який забезпечував вимоги ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (заставодержатель) в сумі 1886239,52 грн. Предметом застави по вказаному договору були майнові права ТОВ "Реал-Агроінвест" за договором №021/11/1-84 від 16.04.2008р. про "Депозитний Вклад-Покриття для корпоративних клієнтів" вартістю 2090000,00 грн. (а.с. 38-43). Зміст, розмір, строки та порядок виконання зобов`язань, що забезпечені договором застави майнових прав №08/02/4/31/6 від 16.04.2008р. повністю відповідає змісту, розміру, строкам та порядку виконання зобов’язань, передбачених договором про аваль векселів.

Пунктом 8.1 договору про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р. передбачено, що він діє до 01.02.2008р., а додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода № 1 від 14.03.2007р., додаткова угода № 2 від 19.03.2007р., додаткова угода № 3 від 27.03.2007р. та № 4 від 13.04.2007р. діють до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

ТОВ "Олтрейд-Схід" вважає, що всі зобов’язання за договором про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р. та додатковими угодами до нього на 01.02.2008р. були виконані. Тобто Договір про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р. повинен припинити свою дію та відповідно повинен припинити дію і Договір застави майнових прав між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Реал - Агроінвест".

Але ВАТ "Райффайзен банк Аваль" не визнало зобов’язання ТОВ "Олтрейд-Схід" за договором про аваль векселів №08/02/4/31 від 01.03.2007р. виконаними, оскільки фактичного перерахування коштів не відбулось, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Порядок видачі та погашення податкових векселів регулюється спеціальним законодавством, а саме - п.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97, а також постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.1997р. № 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".

Вищевказаними нормативними актами передбачено, що зобов’язання по податковим векселям не завжди мають погашатись грошовими коштами.

Так, відповідно до абзацу 5 п.11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань, а зобов’язання по ним погашаються грошовими коштами.

Відповідно до абзацу 6 п.11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Відповідно з абзацом четвертим п. 11.5 ЗУ "Про податок на додану вартість", платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Відповідно з абзацом сьомим пункту 5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

ТОВ "Олтрейд-Схід", як встановили суди, проводило погашення податкових векселів у відповідності до вищезазначених норм шляхом включення сум зобов'язань за податковими векселями до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, шляхом перерахування коштів до бюджету, та шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою А зобов’язання по податковим векселям у сумі 1886239,52 грн., в забезпечення яких між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Реал - Агроінвест" був укладений Договір застави майнових прав №08/02/4/31/6 від 16.04.2008р., були погашені шляхом перерахування грошових коштів на суму 254862,41 грн. та у відповідності постанови господарського суду Харківської області від 04.06.2007р. у справі АС-53/207-07, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007р. шляхом зарахування сум бюджетного відшкодування у розмірі 1631377,11 грн.

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умови п. 2.1.2. договору №08/02/4/31 від 01.03.2007р. про аваль векселів та п.2.1. договору застави майнових прав №08/02/4/31/5 від 12.09.2007р. векселедавцем - ТОВ "Олтрейд-Схід" по сплаті векселів в зазначений у векселі строк, виконані повністю, а тому задовольнив позовні вимоги.

Апеляційний господарський суд в частині основних вимог позивачів погодився з судом першої інстанції, а в частині вимог другого позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 197 000,00 грн., прийняв нове рішення про відмову в позові, оскільки позивачем не було надано переліку наданих послуг, обґрунтованого розрахунку вартості наданих послуг, акту приймання-передачі робіт (послуг) складеного між ТОВ "Реал-Агроінвест" та адвокатом Костів Т.З., якій свідчить про фактичне виконання робіт (послуг) адвоката визначених в зазначеній угоді послуг по наданню правової допомоги, так як із наявних в матеріалах справи документів не вбачається, які саме роботи були проведені адвокатом Костів Т.З., який навіть не приймав участі під час розгляду даної справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Також рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2008 р. змінено в частині розподілу витрат по оплаті державного мита, оскільки по даній справі подавався один позов, в якому зазначалося два позивача, що допускається нормами ГПК України (1798-12) , і в такому випадку держмито сплачується за подання одного позову, а не з двох, як визначив суд першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (v0011700-76) (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як ні суд першої інстанцій, ні апеляційний господарський суд під час розгляду справи і вирішення спору по суті не з’ясували до кінця дійсні права та обов’язки сторін за умовами укладених договорів та достеменно не перевірили чи виконані фактично умови договору про аваль векселів в повному обсязі, а тому ухвалені у справі судові рішення не містять повного юридичного аналізу обставин справи, а правові висновки, що містяться в них, не ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Договором про аваль векселів №08/02/4/31 встановлено обов'язок векселедавця (позивача-1) безумовно оплатити, в зазначений у векселі строк, авальовані банком векселі, а умовами п 2.1.2 договору застави майнових прав від 16.04.2008р. визначено, що зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо виконані всі умови договору про аваль векселів.

Суди ж задовольняючи позов не встановили який же строк оплати векселів було визначено в самих векселях та чи відбулось фактичне повне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Олтрейд-Схід" свого обов'язку по оплаті, у встановлений строк, авальованих банком векселів.

Зокрема, визнаючи виконаними зобов'язання по податковим векселям в сумі 1 886239,52 грн. в зв'язку з прийняттям господарським судом Харківської області 04.06.2007р. по справі №АС-53/207 постанови про зобов'язання ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова зарахувати суму бюджетного відшкодування в рахунок погашення зобов'язань, в тому числі і по спірній сумі, ні суд першої інстанції, ні апеляційної інстанції не перевірив чи виконане дане судове рішення та чи не оскаржено у вищестоящі інстанції.

При цьому, судам необхідно було вирішити питання щодо необхідності залучення до участі у справі державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, на користь якої були емітовані податкові векселі і на яку згідно п. 25 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, яке затверджено постановою КМУ №1104 від 01.10.1997 (1104-97-п) покладений облік та контроль за погашенням податкових векселів.

Викладене свідчить про передчасність висновків суду про наявність достеменних підстав для визнання договору № 08/02/4/31 від 01.03.2007р. про аваль векселів виконаним в повному обсязі, а відповідно передчасними є і висновки про припинення дії договору застави майнових прав №08/02/4/31/6 від 16.04.2008р., який укладався у забезпечення виконання договору про аваль векселів.

Недослідженими в повному обсязі залишились і вимоги позивачів в частині зобов'язання відповідача повернути депозитний вклад за договором №021/11/1-84 від 16.04.2008р., оскільки суди не з'ясували на який строк укладався даний договір та не встановили коли у банка виникає обов'язок повернути депозит, за яких умов та чи передбачено умовами договору дострокове пов ернення вкладу.

Так, предметом договору "Про депозитний вклад-покриття для корпоративних клієнтів" від 16.04.2008р. за №021/11/1-84 є грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Агроінвест" в сумі 290000,00 грн., які останній передає банку на депозитний вклад-покриття на строк 371 день з 16.04.2008р. по 21.04.2009р. включно.

Отже, строком повернення вкладу є 21.04.2009р.

Суди ж зобов'язуючи відповідача повернути даний вклад достроково не перевірили чи передбачалось умовами договору дострокове повернення вкладу, за яких умов та чи дотримані сторонами ці умови.

Відтак ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не забезпечили всебічний розгляд справи, з оцінкою всіх доказів і доводів сторін в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, щоб суттєво вплинуло на правильність встановлення дійсних обставин справи та, відповідно, на їх юридичну оцінку і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2008р. та рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2008р. у справі №53/181-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.