У серпні 2008 року Харківське обласне виробниче об’єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" звернулося з позовом до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж та товариства з обмеженою відповідальністю "Варма" про визнання недійсним договору про перевід боргу від 19.02.2008, укладеного між відповідачами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2008 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ. ТД".

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2008 у справі № 48/100-08 позов задоволено. Визнано недійсним договір переводу боргу від 19.02.2008, укладений між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та товариством з обмеженою відповідальністю "Варма".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ТзОВ "Варма" просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.11.2008, рішення суду першої інстанції від 22.09.2008 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 33 ГПК України, ст.ст. 204, 207, 520, 640 ЦК України, ст.ст. 14, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 08.02.2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ. ТД" був укладений договір, згідно умов якого товариство "ЕЛІТ. ТД" зобов’язалось надати послуги по програмному забезпеченню, а позивач зобов’язався оплатити роботу виконавця в розмірі 500000,00 грн. Роботи за вказаним договором були прийняті позивачем згідно акту прийому-передачі від 02.06.2007.

В подальшому, 20.02.2007 між тими ж сторонами був укладений договір доручення № 07/06-07, згідно з яким позивач доручив, а ТзОВ "ЕЛІТ. ТД" прийняло на себе зобов’язання здійснювати від імені та за рахунок позивача дії, спрямовані на зменшення дебіторської заборгованості абонентів, що мешкають в м. Харків та Харківській області, за послуги опалення та гарячого водопостачання, надані довірителем в період до 01.08.2001, залишаючи збір у себе до погашення заборгованості позивача. При цьому, цим договором було передбачено, що дане доручення може бути передоручено третій особі без згоди позивача. Згідно акту приймання-передачі від 03.06.2007 позивач передав, а ТзОВ "ЕЛІТ. ТД" прийняло довідки про наявність заборгованості населення перед ХОВОТМ "Харківтеплоенерго" в кількості однієї тисячі штук.

31.07.2007 між ТзОВ "Варма" та ТзОВ "ЕЛІТ. ТД" був укладений договір доручення на здійснення повіреним дій по зменшенню дебіторської заборгованості абонентів за послуги опалення та гарячого водопостачання, яким передбачено, що дане доручення може бути передоручено третій особі без згоди довірителя.

Цього ж дня, тобто 31.07.2007, між ТзОВ "Варма" та ТзОВ "ЕЛІТ. ТД" був укладений договір уступки права вимоги, згідно умов якого ТзОВ "ЕЛІТ. ТД" уступає, а ТзОВ "Варма" приймає право вимоги виконання позивачем своїх зобов’язань за договором від 08.02.2007 у розмірі 500000,00 грн.

18.02.2008 товариство "Варма" направило позивачу повідомлення про перехід права вимоги за договором від 08.02.2007 до нового кредитора –товариства "Варма".

19.02.2008 між відповідачами був укладений договір про перевід боргу, яким фактично ТзОВ "Варма", як новий кредитор, надавало згоду на заміну боржника - ХОВОТМ "Харківтеплоенерго" на Ізюмське КПТМ по договору про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.2007.

Судами також було встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2007 у справі № Б-48/178-07 ХОВОТМ "Харківтеплоенерго", згідно ст.ст. 22- 34, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, про що в газеті "Голос України" №№ 236-237 від 15.12.2007 було опубліковане відповідне оголошення, однак ні ТзОВ "ЕЛІТ. ТД", ні ТзОВ "Варма" не звернулися з претензіями у встановлений Законом місячний строк з дня публікації оголошення про визнання позивача банкрутом.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 14, 31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання недійсним договору переводу боргу від 19.02.2008, укладеного між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та товариством з обмеженою відповідальністю "Варма". У цьому ж зв’язку, суди правильно виходили з того, що відповідачі у даній справі є конкурсними кредиторами відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом", і зобов’язані були, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У зв’язку із тим, що у визначений цією нормою строк відповідачі не звернулися до суду із заявою про визнання їх грошових вимог у справі про банкрутство боржника, а тобто позивача за цією справою, зазначене зобов’язання вважається погашеним, а тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що втратило силу право вимоги ТзОВ "Варма" до ХОВОТМ "Харківтеплоенерго", яке виникло на підставі договору уступки права вимоги від 31.07.2007, у зв’язку з чим зазначені зобов’язання не могли бути предметом договору про перевід боргу від 19.02.2008, є правильними.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.