Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.02.09 у зв’язку з поверненням з відрядження судді Першикова Є.В. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Першиков Є.В., судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Перший заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Управління у справах приватизації Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра 2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.2008 у справі №02-7/2657-8/345/08 в позові відмовлено.

Постановою від 11.11.2008 Запорізького апеляційного господарського суду апеляційне подання Першого заступника прокурора м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2008 у справі №02-7/2657-8/345/08 задоволено, рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2008 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в інтересах Управління у справах приватизації Запорізької міської ради. Визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 31.01.2006 №22, укладений між Управління у справах приватизації Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віра 2". В задоволенні позову в інтересах Виконавчого комітету Запорізької міської ради відмовлено.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.11.2008, оскільки оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2008.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 21.06.1994 між Запорізькою міською радою народних депутатів (продавець) і організацією орендарів "Віра-2", правонаступником якої є ТОВ "Віра-2"(покупець), був укладений договір купівлі-продажу №74, відповідно до п. 1 якого, предметом договору є основні та оборотні засоби об'єкту приватизації. Об'єкт приватизації було придбано шляхом викупу згідно договору оренди державного комунального майна м. Запоріжжя № 44 від 25.02.1993 та додаткової угоди до вищеназваного договору оренди від 17.06.1994. Покупець набуває право власності на майно, здане йому в оренду згідно вищевказаного договору оренди, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 144.

07.09.1994 Фондом комунальної власності м. Запоріжжя видано ТОВ "Віра-2"свідоцтво про власність № 126 на об'єкт приватизації: майно магазину за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 144 (машини та обладнання згідно з додатком до акту прийому-передачі приватизованого об'єкту від 07.09.1994 р. №134).

29.12.1994 між Запорізькою міською радою народних депутатів (орендодавець) і ТОВ "Віра-2"(орендар) був укладений договір № 1213, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення виконкому Запорізької міської Ради народних депутатів №539/21 від 29.12.1994 здав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення площею 1945,9 кв. м. за адресою: пр. Леніна, 144, з метою використання під магазин продовольчих товарів. Строк договору оренди визначено з 29.12.1994 по 29.12.2009 (п. 1.2 договору).

Додатковими угодами від 18.07.1996, 04.07.2001, 01.11.2001 до договору оренди №1213 вносились зміни стосовно розміру площі, що орендується; внаслідок чого площа орендованого приміщення визначена у розмірі 1 166,85 кв.м.

Додатковою угодою від 01.10.2002 до договору оренди №1213 були внесені зміни, відповідно до яких, орендодавцем за договором оренди стало Управління житлового господарства Запорізької міської ради, а КП "ВРЕЖО №2"було визначено як балансоутримувач.

05.03.1997 Запорізькою міською радою народних депутатів було прийнято рішення №11 "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 1997 р.".

Згідно з додатком до рішення міської ради народних депутатів від 05.03.1997 №11 "Перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу (власники раніш приватизованого майна, що знаходиться у цих приміщеннях; орендарів, з якими укладено договір оренди з правом викупу)", приміщення продовольчого магазину № 2 по пр. Леніна, 144, було включено до даного переліку.

15.09.2004 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 31 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Запоріжжя, які підлягають приватизації"(далі Рішення № 31), згідно п. 56 додатку до рішення для нежитлового приміщення, розташованого за адресою: пр. Леніна, 144 у м. Запоріжжі, визначено спосіб приватизації - аукціон.

Не погоджуючись з Рішенням № 31, ТОВ "Віра-2"звернулось до суду з позовом про визнання його недійсним. Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 по справі № 20/98 рішення № 31 визнано недійсним, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2005 по справі № 20/98 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На підставі вищевказаних судових рішень, Рішенням Запорізької міської ради №37 від 20.11.2005 внесено зміни до Рішення № 31 та виключено з додатку - Переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом, встановленим Переліком, пункт 56 стосовно приватизації приміщення по пр. Леніна, 144. Отже, у переліку об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до рішення Запорізької міської ради № 31 від 15.09.2004 приміщення по пр. Леніна, 144 не визначено, як таке. Рішення № 37 від 20.11.2005 не скасовано, не визнано недійсним (нечинним).

Наказом Управління у справах приватизації Запорізької міської ради № 930 від 28.11.2005 визначено здійснити підготовку до продажу способом викупу об'єкта права комунальної власності - нежитлового приміщення (літера А-9) продовольчого магазину № 2, яке розташоване за адресою: пр. Леніна, 144, в м. Запоріжжя.

31.01.2006 укладено договір №22 купівлі - продажу об'єкта комунальної власності (далі Договір №22), за яким Управління у справах приватизації Запорізької міської ради продало, а ТОВ "Віра -2"набуло у власність нежитлові приміщення (літ. А-9) продовольчого магазину №2, загальною площею 1 062 кв.м., яке розташоване за адресою: пр. Леніна, 144, в м. Запоріжжя. Згідно п. 1.1 договору передача права власності на майно відбулася шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 05.03.1997 № 11 та відповідно до наказу органу приватизації (Управління у справах приватизації Запорізької міської) від 28.11.2005 № 930.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2007 по справі № 20/98 задоволено касаційну скаргу Управління у справах приватизації Запорізької міської задоволено, скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2005 по справі №20/98 та підтверджено законність Рішення №31.

Згідно пункту 7 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідач зазначав, що право на приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу набув відповідно до Державної програми приватизації на 1997 рік рішенням №11 від 05.03.1997 Запорізької міської ради, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 1997 році шляхом викупу, як власник приватизованого комунального майна, який не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі у межах займаної цим об'єктом площі. Спірне приміщення перебувало в орендному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра 2" за договором оренди №1213 від 29.12.1994.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, що було чинним на момент укладення оспорюваного договору №22, встановлено, якщо договір оренди не припинив свого існування, орган приватизації не вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим, крім викупу способом. Винятком з цього правила зазначалась відсутність заяви працівників орендного підприємства на його приватизацію.

Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 23 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено укладення між продавцем та покупцем договору купівлі - продажу об'єкта приватизації. На угоди приватизації поширюються відповідні норми цивільного законодавства про угоди. Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині 3 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" та частині 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у решті випадків, тобто коли органом приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2005 у справі № 8/114-17/131 визнано право товариства "Віра 2" на приватизацію орендованого приміщення визначеним у рішенні № 11 від 05.03.1997р. міської ради способом викупу, оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено факту недійсності Переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування №11 від 05.03.1997.

З посиланням саме на вказане рішення Запорізької міської ради та наказ Управління у справах приватизації від 28.11.2005 №930 укладено оспорюваний договір № 22 купівлі -продажу. Зазначене рішення та наказ на час укладення оспорюваного договору не визнані недійсними або нечинними у встановленому законом порядку.

Скасовуючи рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2008, апеляційних суд виходив з того, що на момент укладення Договору № 22 рішення Запорізької міської ради про визначення способу приватизації спірного майна не існувало, оскільки такий спосіб не був визначений через виключення п. 56 з додатку до Рішення № 31. Докази визначення способу приватизації рішенням Запорізької міської ради в матеріалах справи відсутні. Посилання на рішення Запорізької міської ради № 11 від 05.03.1997 "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 1997 р."як підставу для укладення Договору № 22 є помилковими, з огляду на прийняття Запорізькою міською радою рішень № 31 від 15.09.2004 та № 37 від 20.11.2005, якими фактично було змінено (скасоване) рішення № 11 від 05.03.1997.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зазначені пункти статі 203 ЦК України (435-15) визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення Запорізької міської ради щодо визначення способу приватизації відсутнє, а отже укладений договір купівлі-продажу об'єкту є недійсним та вважає його помилковим, оскільки договір купівлі-продажу об'єкту приватизації шляхом викупу укладений на підставі рішення Запорізької міської ради №11 від 05.03.1997, яке було чинним на момент укладення договору. Докази його скасування в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при укладенні договору купівлі-продажу №22 сторонами не були порушені приписи Законів України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) або рішень органу місцевого самоврядування, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам матеріального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду –залишенню без змін