ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2009 р.
№ 8/48-8/23
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ЗАТ "Дмитрівське зернепереробне підприємство"
на постанову та на рішення
Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року господарського суду м. Києва від 22.05.2008 року
у справі господарського суду
м. Києва
за позовом
ЗАТ "Дмитрівське зернепереробне підприємство"
до
ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит"
про
стягнення 20 144,60 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Матюшенко І.М.,
- відповідача:
Борисов О.В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" про стягнення 20000,00 грн. авансового платежу перерахованого по договору № 16-04/74 від 19.04.2006 року та 144,66 грн. – 3 % річних.
У березні 2007 року ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" подало до господарського суду зустрічну позовну заяву до ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" про стягнення 25000,00 грн. основного боргу, 1618,49 грн. пені та 285,62 грн. –3% річних.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 22.05.2008 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 25000,00 грн. основного боргу, 1618,49 грн. пені, 285,62 грн. –3% річних та 387,04 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року рішення місцевого господарського суду від 22.05.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ЗАТ "Дмитрівське зернепереробне підприємство" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.04.2006 року між ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" (замовник) та ЗАТ "АФ "Зовнішформаудит" (аудитор) було укладено договір № 16-04/74 строком до 05.08.2006 року, відповідно до умов якого замовник доручив аудитору виконання послуг: відновлення бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" за період з 01.01.2005 року по 12.04.21006 року; ведення бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" за період з 12.04.21006 року по 30.06.2006 року; складання фінансової, податкової та іншої звітності ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" для представлення у відповідні державні установи.
Згідно з п. 2.3 договору, оплата наданих Аудитором послуг, здійснюється Замовником наступним чином: до початку виконання робіт аудитор передає замовнику рахунок-фактуру на сплату авансу в розмірі 20 000,00 грн., який замовник зобов’язаний сплатити протягом 4 банківських днів. Сума авансу зараховується в рахунок загальної суми винагороди, яку Замовник сплачує Аудитору відповідно до ст. 2.1 договору; після затвердження "передаточного балансу" станом на кінець дня 12.04.2006 року аудитор передає замовнику рахунок-фактуру на сплату авансу в розмірі 25 000,00 грн., який замовник зобов’язаний сплатити протягом 4 банківських днів. Сума авансу зараховується в рахунок загальної суми винагороди, яку замовник сплачує аудитору відповідно до ст. 2.1 договору; остаточний розрахунок здійснюється по факту надання послуг за ведення бухгалтерського, податкового обліку, складанні фінансової звітності та підтвердження станом на 30.06.2006 року.
Пунктом 3.2 договору сторони дійшли згоди, що по завершенню послуг "аудитор" передає "замовнику" наступні документи: акт прийому-передачі наданих послуг за відповідний період; регістри бухгалтерського обліку за відповідні квартали, рік та період; звітність для представлення в податкову інспекцію та розрахунки обов'язкових зборів і платежів за відповідні квартали, рік та періоди; інші документи, підготовлені "аудитором" у зв'язку з виконанням послуг за відповідні квартали, рік та періоди.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" виставлено рахунок-фактуру № 11 від 15.05.2006р. на суму 20000,00 грн. Платіжним дорученням №184 від 24.05.2006р. ЗАТ "Дмитрівське ЗПП" перерахувало на рахунок ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" аванс в сумі 20000,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 25.07.2006р., згідно з яким ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" передано ЗАТ "Дмитрівське ЗПП" документи по відновленню бухгалтерського обліку ЗАТ "Дмитрівське ЗПП" за період з 01.01.2005р. по 12.04.2006р., а саме: СД-диск з даними по відновленню бухгалтерського обліку в Програмі 1-С за період з 01.01.2005р. по 12.04.2006р.; оборотно-сальдовий баланс за період з 01.01.2005р. по 12.04.2006р.; оборотно-сальдовий баланс за 2005р.; баланси Дмитрівського ЗПП станом на 12.04.2006р., 31.12.2005р. та довідковою станом на звітну дату (щоквартально), починаючи з 1 кварталу 2005р.; звіт про фінансові результати за 2005р. та станом на 12.04.2006р.; декларація з податку на прибуток підприємства за 2005р. та станом на 12.04.2006р., які були прийняті Гордійчуком В.Н.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.2006 року на загальних зборах ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" було затверджено звіт Директора товариства Шокуна А.В. про висновок аудиторської перевірки, яка була проведена за результатами 2005 року.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.
Щодо посилань скаржника, як на підставу для задоволення первісного позову на те, що аудиторський висновок, який затверджено на загальних зборах 01.08.2006 року був виконаний аудиторською фірмою "Порада" за договором № 79 від 28.07.2006 року, то такі посилання є необгрунтованими, оскільки не доведені та не підтвердженні позивачем належними та допустимими доказами, про що також було зазначено судами попередніх інстанцій в прийнятих ними рішеннях. Крім того, ЗАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" належними доказами не підтверджено, що виконанні бухгалтерські документи та відновлений бухгалтерський облік товариства, які містяться в матеріалах справи, були виконані іншою, ніж відповідачем, аудиторською фірмою.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" виставило рахунок-фактури №15 від 04.10.2006р. на суму 25000,00 грн. за надані послуги з відновлення бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ "Дмитрівське ЗПП" за період з 01.01.2005р. по 12.04.2006р. на підставі представлених первинних документів у відповідності з національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку на підставі чинного податкового законодавства України та відповідно до п.1.1, 2.1, 2.3 договору № 16-04/74 від 19.04.2006 року.
Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст. 525, 526, 901, 903 ЦК України, а також те, що ЗАТ "Дмитрівське ЗПП" не оплатило вартість наданих ЗАТ "Аудиторська фірма "Зовнішінформаудит" аудиторських послуг за договором № 16-04/74 від 19.04.2006 року, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову та стягнення на користь позивача 25000,00 грн. боргу.
Судова колегія також погоджується, з огляду на ч.2 ст. 625 ЦК України та п.5.2 договору, з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1618,49 грн. пені та 285,62 грн. –3% річних за порушення відповідачем грошового зобов"язання за договором від 19.04.2006 року.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та враховуючи повноваження касаційної інстанції, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2008 року у справі № 8/48-8/23 залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова Судді О. Мамонтова М. Черкащенко