У лютому 2008 року ПП "Легніца" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Новатор" про зобов’язання відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться в м. Хмельницькому по вул. Молодіжна, 15, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони вчинили всі необхідні дії на виконання правочину, проте відповідач ухиляється від укладення договору купівлі-продажу.

Заявою від 12.03.2008 року позивач змінив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 березня 2008 року (суддя Вибодовський О.Д.) позов задоволено.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Хмельницької області просить рішення господарського суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційне подання від ПП "Легінца" до суду не надходив.

У відзиві на касаційне подання державне підприємство "Новатор" просить в його задоволенні відмовити за необгрунтованістю вимог.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до наказу Міністерства промислової Політики України № 718 від 19.12.2007 року дозволено відповідачу здійснити продаж державного майна шляхом аукціону згідно з переліком, а саме: підвальне приміщення площею корпусу № 15 загальною площею 562,2 кв.м., яке розташоване в м.Хмельницькому, вул. Тернопільська, 17; гаражі (корпус № 63) загальною площею 456,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 15 споруди підігріву повітря для машин загальною площею 32,2 кв.м. в м. Хмельницькому, вул. Тернопільська, 17; приміщення для зберігання авто техніки (корпус 75) загальною площею 1817,8 кв.м. в м. Хмельницькому, вул. Тернопільська, 17, човнова станція, загальною площею 530,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Молодіжна,47, автодорога, площадка ДОЦ, гаража, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, огорожа площадки ДОЦ, гаража довжиною 268 м., яка розташована: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17.

31 грудня 2007 року товарна біржа "Подільська", м.Хмельницький проводила біржові торги.

Приватне підприємство "Легніца" м.Хмельницький взяло участь у цих біржових торгах (аукціоні) з метою придбання у власність нежитлового приміщення (для зберігання автотехніки) загальною площею 1817,8 кв.м., нежитлове приміщення (споруда підігріву повітря для машин) загальною площею 32,2 кв.м., асфальтної площадки площею 3622 кв.м та огорожі із залізобетонних плит довжиною 107 м, що знаходяться за адресою: м.Хмельницький, вул. Молодіжна, 15.

За результатами проведених торгів (аукціону) Приватне підприємство "Легніца" м.Хмельницький стало їх переможцем, що підтверджується протоколом № 8 проведення біржових торгів (аукціону) на товарній біржі "Подільська" від 31.12.2007 року. Згідно вимог, зазначених в протоколі, позивач зобов'язаний був внести на поточний рахунок товарної біржі "Подільська" кошти за придбане майно. З метою виконання даних вимог, позивачем було внесено 1458971 грн. за придбане майно на вказаний рахунок.

Державне підприємство "Новатор", яке виставило на біржові торги (аукціон) зазначене майно своїм листом № 67/348 від 11.02.2008 року, відмовило позивачу в укладені договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що хоч дане майно, а саме - нежитлове приміщення (приміщення для зберігання автотехніки) загальною площею 1817,8 кв.м., нежитлове приміщення (споруда підігріву повітря для машин) загальною площею 32,2 кв.м., асфальтної площадки площею 3622 кв.м. та огорожі із залізобетонних плит довжиною 107 м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул.Молодіжна, 15 належали їм на праві власності, проте, правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна відсутні. Окрім того, придбане нерухоме майно не було зареєстровано в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації.

22.01.2008 року позивач звернувся до Хмельницького бюро технічної інвентаризації з заявою про реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна.

Хмельницьке бюро технічної інвентаризації у відповіді № 680/01-15 від 07.02.2008 року відмовило приватному підприємству "Легніца" м.Хмельницький в реєстрації придбаного майна, мотивуючи тим, що у ПП "Легніца" м.Хмельницький відсутній належний правовстановлюючий документ на майно.

Приймаючи рішення у справі про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того,що ПП "Легніца" вчинило всі необхідні дії на виконання правочину, а саме: одна сторона (позивач) перерахував кошти за майно, а друга (відповідач) прийняла вказані кошти та фактично передала позивачу придбане майно, тому відповідно до вимог ст. 328 ЦК України за ним необхідно визнати право власності на спірне майно.

Проте, з вказаними висновками господарського суду погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, при посвідченні таких договорів нотаріусом, обов’язковим є надання нотаріусу документів, які посвідчують право власності на таке майно та довідки-характеристики БТІ, яка видається лише на ті об’єкти, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб та щодо яких проведено технічну інвентаризацію і державну реєстрацію у відповідному БТІ.

Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі, господарський суд на вказані обставини та вимоги закону уваги не звернув, з достовірністю їх не з’ясував і не перевірив та не дав зазначеному належної правової оцінки, що визнати законним і обґрунтованим не можна.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судове рішення місцевого господарського суду прийняте в даній справі, за своїм змістом не відповідає цим вимогам, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більше повно та всебічно з’ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.